Класифікація авторів по їх ставленню до зауважень та власних помилок

Запропонована провокативна класифікація є повністю вигаданою, будь-які співпадання з реальними особами абсолютно випадкові. Особливо вразливим краще не читати…

Невіглас. Кількість помилок в тексті зашкалює. З радістю б усі виправив, якби розумів про що йдеться. Що так, що сяк - для нього це все одно вірш чи оповідання. Плутається в порадах щодо помилок, не розуміє що від нього хочуть. Найдоцільніша було б  викинути увесь текст і сісти за підручник української мови. Але він не сяде, бо вважає, що вже запізно, навіть якщо йому лише 13 років.

Удав. На зауваження ніяк не реагує. Взагалі не реагує на власну публікацію, бо вже пише нову, де всі недоліки повторюються. Пише скоріше для кількості, ніж для читача.  Тяжко хворий на графоманство. Не лікується.

Барбос. Гиркає, відгавкується, нічого не виправляє. Відразу біжить винюхувати помилки в текстах тих, хто посмів чіплятись. Дуже радіє, якщо щось знаходить.

Віслюк. Бо впертий, а це по Д`артаньяну саме його основна чеснота. Переконати неможливо. Затято гребеться в глибинах інтернету, знаходить посилання на цитати видатних людей або словники видання епохи палеоліту. Особливо захищає русізми. На його щастя літописець Нестор, Російська імперія і совок зробили величезний внесок в постйне зросійщення не тільки населення України, але й літератури. Зажди щось знаходить. Якщо не знаходить, списує все на діалекти.

Козел. Може боляче боднути. Особливо не любить редактора, що має можливість самостійно підкориговувати тексти. Уважний, має непогану пам`ять,  тому всі помилки легко передрукувує назад. Сварливий.

Гусак. Замість того, щоб робити висновки з сказаного іншими (диму ж без вогню не буває), без кінця гелгоче. Непомітно переключає увагу на зручну для себе тему. Любить видавати себе жертвою режиму, цензури, пережитків минулого, стереотипів. Це дозволяє йому гелготіти ще пару тижнів, а то й місяців. Зазвичай особливо нікому не цікавий окрім інших гусаків.

Ледар. З радістю погоджується з усіма звинуваченнями, не сперечається, але найчастіше не править. Волів би щоб це за нього зробили інші.

Лис. Бо хитрий. На помилки зважає, довго роздумує і рідко визнає неправоту публічно. Править через довгий час по тихому, коли ніхто не бачить.

Підлабузник. Сприймає критику і зауваження лише від конкретних людей: Веніаміна Петровича або Климента Яковича, радо править. На інших реагує найчастіше як барбос, віслюк або все той же козел.

Мольфар. Вважає, що з першого разу створює шедевр, а будь-яка правка руйнує гармонію. Улюблена фраза: "Не чіпай. Нехай так і буде". Впевнений, що спавжні геніальні твори створюються на коліні за 10 хвилин нападу натхнення. І його не переконати, що саме в такий спосіб сворюється значно більше всілякої халтури.

Адекват. Спокійний до помилок. Завжди радо їх визнає, пояснює чому так сталося, править. Переконливо і послідовно доводить свою правоту.

Сенсей. Не править помилок, бо не знає, що це таке. Він сидить десь на вершині Фудзі і слухає подих вітру. Він думає про гармонію і кладе текст на музику води, вогню та землі. Спілкується лише з адекватами. Я здається одного сенсея знаю – це Тетяна Чорновіл.

P.S.: Щоб втішити найвразливіших: я теж тут є. Але не адекват, і не сенсей нажаль... І це співпадіння не випадкове...

Все залежить від кута зору. Під одним бачиш непересічних особистостей, а під іншим ось таке...

Завжди рада когось послати за посиланням))))) або просто в блог)))

Дякую за стрілу, було цікаво та весело

щиро посміялася.... Якось не вдавалася до такого чіткого визначення, бо "поети" живуть настроєм і можуть "схрещуватися" з кількома описами. А моє редагування не закінчується, все б попереписувала. Може ще існує жираф?

Рекомендую до прочитання цей блог
Та й сама перечитаю))) воно не лишнє)))

 Звісно.Ще раз щире дякую.

Головне не забудьте поставити веб-посилання на оригінал...

Дуже цікаво і повчально).
Чи дозволите скопіювати деякий Ваш труд на інший ресурс?(звичайно з вказанням автора-Вас)

Класифікація супер! Я щось середнє між Ледарем і  Віслюком! :)

Сказати, що зворушена Вашими словами про мою творчість - нічого не сказати! Щиро вдячна Вам за розуміння, сприйняття і відчуття!

Надзвичайно цікаво було читати! До чого ж влучна класифікація!!!

А як дочитала до кінця!!!!! То взагалі заціпило! :)))))))))))))

Нащо Ви мене аж на Фудзі закинули????? Я боюсь висоти! )))

Тож тепер там і сидітиму! ))

Веніамін Петрович подякував...

Я шукала на небі якогось нового сузір"я...
Чи бодай сон-траву під кущем, щоб відчути весну...
А звичайний чаклун, не з казок, повернув мені віру,
Я до нього з довір"ям дитячого серця горнусь...
&&&&&&&&
п.Суворий, виявляється, у нас однакові улюблені автори! Тільки про Тетяну Чорновіл я б сказала трохи інакше:
"Вона - сенсей, бо коли її читаєш, забуваєш, що існують слова, тексти, рими. Просто слухаєш музику душі"
Красно дякую, що захистили мене в один "делікатний" момент, чітко зрозумівши, що я маю на увазі під "технічними" термінами.
*********************
Я дуже-дуже-дуже вибачаюся, але правильно буде ВЕнІаміна Петровича......... )))

лееееееедач, я Вам кажу, можете і не перевіряти

Хі))) от зараз ми на лелечій сім.ї і перевіримо, хто ти)))

"Козел. Може боляче боднути. Особливо не любить редактора..."  Пане Суворий, ну нащо ж Ви так...) За сенсея згодна! Я ще парочку знаю, на таких тут вся цікавинка порталу тримається. Офіційно беру на себе почесне звання ледаря, щоправда, 50% такої поведінки - лінь, 50% - брак часу 

Мамонт в мені невмирущий)

а як же мамонт? Його теж в геном давайте =)

Обманювати не буду. Особистий досвід + дещо доплів для позитиву...

Хі))) я - смєсь бульдога з носорогом))) а тут такого нема)

о, я ледар, по ходу =) прикольно, це нету, чи ТУТ спостереження? =)