Ми Вас усіх любимо (до дня святого Валентина)

Як би наш проект не критикували зсередини і зовні, але у нас буває не сумно. І навіть буває цікаво. І говоримо ми не лише про те, "как прєкрасєн етот мір пасматрі", але й про значно важливіші речі, які прийнято замовчувати. Проте сьогодні поговоримо лише про любов.

Наш проект вже існує майже 8 років. За цей час у нас побувало багато різних людей і продовжують прибувати нові. Не дивлячись на всю їх унікальність, спробуємо виходячи з досвіду співпраці розділити усіх на групи по інтересам. Як завжди буде пізнавально.

1. Читачі. Ми завжди сподівалися, що на проекті будуть реєструватися поціновувачі поезії, які будуть приходити, щоб насолодитись написаним, але самі не писатимуть. Але з здивуванням констатуємо, що таких людей за 8 років був мізер. І в кінцевому випадку більшість з них, виявились фейковими тролями наших авторів-літераторів створених для боїв з бичками. Факт: ніхто не реєструється, щоб просто читати та обговорювати літературу. Але тим не менш тисячі людей нас знаходять і читають зовні. Саме цим людям ми вдячні і їх любимо найбільше з усіх. Про їх мотивацію трошки нище.

2. З цікавості. Дуже багато реєструється з цікавості маючи в доробку 5 віршів, більшість з яких сумнівної якості. Багатьох ми не друкуємо назовні. Ми теж любимо Вас, але нащо Вам руйнувати свою репутацію, якщо Ви ще не готові. Сторонній читач в основному - це вчителі, школярі, студенти, яких на сайт жене обов`язок або чиясь ломака. Ми цінуємо їх час і захищаємо Вас (автора) від жорсткої критики, яка посиплеться на Вашу голову за погано виконану роботу.

3. Ми дуже любимо тих, хто присвячуємо нам кілька місяців своєї творчості поки не видохнеться або не відшукає інший проект з братами по розуму або віку. Ми Вам вдячні особливо, коли Ви ще й залишаєте у нас немало хороших творів, які продовжують читати роками. Колись Ви відшукаєте щось у нас, будучи вже дорослішою людиною, і Вам буде приємно. В основній масі це люди молоді, які довго не затримуються на одному місці. І це нормально. Наш сайт в міру можливості теж крокує вперед.

4. Заробітчани. Немало авторів приходять сподіваючись щось заробити. Ми їх любимо і раді б допомогти, але поезія не та ніша, де можна впіймати жирного карася. Ми пропонуємо сервіс для саморозвитку, а не артель для підняття рівня свого життя. Причина банальна: рекламодавцям начхати на літературу, як і читачам, що видно з пункту першого.

5. Улюблені автори. Це ті, хто постійно друкується і неперервно вдосконалюється. Можливо прагнучи зробити собі ім`я, можливо для душі. Це ті автори, які чітко знають, що хочуть. І ми робимо все, щоб їх не підвести. І будемо робити надалі. Їхня характерна риса - використання проекту за призначенням: публікування літературних творів. Вони не скиглять розуміючи, що наш сервіс - продукт важкої людської праці, а не Богом даний ласий шматок сиру, який належить виключно їм одним.

6. Ті, хто не знає, що хоче. Це автори, які або розчарувались в проекті або хотіли від нього занадто багато. Не повірите, але ми їх теж любимо. Їх мізер, їх так мало, що нам реально приємно. Вони тиняються сайтом вишукуючи недоліки і неперевно висуваючи обвинувачення. Більшість давно не друкується, розважається тролячи редактора та інших авторів. Щиро ненавидить тих, кому сайт подобається. Щедро сіють смуту і прикладають максимум зусиль, щоб показати новим учасникам проекту, що вони потрапили в конкретне лайно. Формують зграї для скоординованих нападів один на одного або на тих, хто не має ні бажання, ні часу до них приєднуватись. Радісно збігаються на будь-який підозрілий шум, щоб дружно роздути з мухи слона. На щастя розробники їм у цьому допомогли створивши систему, де всі знаходяться один від одного на відстані "витягнутої руки". Ці комфортні умови їх тут і утримують. Ми Вас любимо і запевняємо, що усі образи безпідставні, а ненависть до нас надумана і безглузда. Що нічого в наших умовах окрім категоричних закликів до порядності в спілкуванні  не змінилося. І не наша вина, що замість витрачати своє життя раціонально, Ви псуєте його собі та відверто заважають проекту розвиватися.

7. Видалені. Представники попередньої групи можуть підтвердити, що видалення на нашому проекті річ рідкісна. І ми довго нерішуче топчемось боячись когось зачепити. Але особливо буйних та тих, хто відверто зривається з котушок чи рейок, ми змушені банити. Звинувачення в крадіжках творів, які вони своїми руками виставляють на загал з закликом бери/не хочу, погрози, тупий ігнор прохань не ображати сторонніх та вимог взаємної поваги, "зірковий" статус, який у декого зриває дах, не залишає нам вибору і ми змушені так чинити. Ми Вас усіх теж любимо і співпереживаємо за кожного, з ким зіпсувалися стосунки.

Ми Вас любомо. Це і все, що хотілося сказати... І як би ми не крутили наш сайт - у нас завжди будуть всі ці категорії людей - від щасливих до відверто ненависних до нас.

Ласкаво просимо на Пробу Пера.

трохи інакше: твоя честь і совість - все, що в тебе є, ідіотка. :)

Ефективний аутотренінг: щоранку підходите до зеркала і кажете кодову фразу "дивись у мене, я за тобою спостерігаю"... помічне і не дорого

Тепер за собою спостерігати буду! Дякую!

Круто... Того, що Ви написали, ДОСТАТНЬО. Ідеальні правила спілкування та навіть співіснування...

Вчора дивилась відео. Ведучий розповідав про те, як треба говорити, щоб тебе слухали... Не жалітися, не пліткувати, не розкидатися негативом, не прикрашувати. Бути собою! Не засуджувати. Мистецтво.

Ой як мило))) підняли настрій. Ця любов взаємна)

це реальний факт... я знаю багато такого, що б багатьох здивувало... є багато речей, які працюють не так як здається на перший погляд...

"Факт: ніхто не реєструється, щоб читати та обговорювати літературу." Був тут один такий.Фаренгейт.. Але щось таке є.

Ахахаха))) Крутяк, я вам скажу. Оце кілька хвилин тому написала коментар одному "негарному читачу": дякую, я тебе дуже люблю"))) І мені приємно, і йому не завадить. І в реалі таке діє. +++