Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
 03.05.2017 02:01  Ковальчук Богдан Оле... 

Впусти мене

Хол вокзалу зустрів мене сотнями уривків фраз, повітрям, пропахлим розчинною кавою та немитими тілами безхатьків...


(Чорт, я ж завжди пишу про ті вокзали, колії, рейки! Нехай зараз це буде...)


...Зала очікування безнайменного аеропорту. Десь за вікнами - злітно-посадкова смуга, якою коли-не-коли пробігають літаки: одні розбігаються, щоби стрімко здійнятися в беззоряну ніч, а інші...


(Ні! Ні, ні, ні! Знову не те! А що, як...)


...На дальній стіні фойє - там, де за стійкою саме прикуняла втомлена адміністраторка, - клацає десяток дзиґарів. Вони йдуть синхронно, дарма що показують абсолютно різні речі. Завдяки їм я знаю, що в Нью-Йорку завше заклопотані дріб`язковими справами американці саме їдять свої обідні бурґери або піцу; педантичні лондонці ладуються до сну, щоби опинитися в ліжку рівно о двадцять другій; Пекіном блукає сірий привид скорого світанку...

Тримаючи в руках порепаного заплечника, тишком, щоби не розбудити рецепціоністку, чимчикую сходами на другий поверх. Довгий коридор, десятки дверей. Утім, я точно знаю, які з них я шукав, але не знаходив на вокзалах, в аеропортах, у темних провулках міст - таких безбарвно однакових, що робиться аж кепсько і хочеться ніколи більше там не бувати.

Двадцять п`ятий номер, що він одночасно є й тринадцятим. Шукаю по кишенях ключика, та не знаходжу: ти мені його ніколи не давала. Може, він під цим огидним килимком? Присідаю навпочіпки. Так страшно піднімати його; а що, як там немає нічого?.. Доведеться, либонь, ночувати на вокзалі. Чи в аеропорті. Або ж, замінивши адміністраторку знизу, прилягти на стійку, засинати там під монотонне цокання годинників, жоден із яких ніколи не покаже час до того, на що я дійсно чекаю.

Так мрію скинути цього клятого заплечника! Ти залишила мені ключа під килимком?


P.S. На моєму - 00:00. Загадуй бажання...

+ Додати коментар
 03.05.2017 09:03  Ковальчук Богдан Оле... для Тетяна Ільніцька 

Дякую вам! 

 03.05.2017 08:45  Тетяна Ільніцька для Ковальчук Богдан Олександрович 

Чудова замальовка)) Романтична! Відчулося все - до найменшого поруху годинникової стрілки)) 

Ковальчук Богдан Олександрович
02.09.2017
Ідеальна ОС для письменника
28.06.2017
Найгірша книга
25.05.2017
Київ
03.05.2017
Впусти мене
05.04.2017
Троянди, кава і бузок
Останні записи
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом!
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів
17.05.2017 © роман-мтт
Увага, конкурс!
02.05.2017 © роман-мтт
"Світи і лабіринти" - не Кінгом єдиним
27.04.2017 © роман-мтт
Предзамовлення коміксу «ВОЛЯ» відкрито!
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале!
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями.
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди