Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
 13.06.2018 20:54  Суворий 

Польський ультиматум для Литви 17 березня 1938 року

ВАРШАВА. — В цілій Польщі зааранжовано великі демонстрації, звернені проти Литви. Польська преса вказує, виразно на те, що зробив Гїтлєр з Австрією, домагаючись тим робом, щоби польський диктатор Ридз-Смігли поступив у подібний спосіб з малою Литвою. Англійський кореспондент подає, що Польща вже сконцентрувала біля литовсько-польської границі коло 50, 000 війська. Є фактом, що польський уряд хоче в якийсь спосіб „скінчити" з Литвою, але свої домагання називає „нормалізацією". Каже, що вже минає 18 років, як Польща не є з Литвою в дипломатичних зносинах, та що навіть тепер мусить доручати литовському урядові ноту через посередництво чужої держави. Польща наполягає, щоб саме тому наступили „нормальні" відносини, вимагаючи заразом від Литви виразного зречення всяких прав до Вільна, себто до тої історичної столиці Литви, як Польща загарбала при помочі наїзду генерала Желіговского. Далі Польща домагається, щоб з литовської конституції було викреслене те, що Вільно є столицею Литви. 
 
КАУНАС. — Литовський уряд є того переконання, що Польща хоче підступом загарбати більше литовської землі та змусити Литву зректись прав до Вільна, рахуючи на те, що тепер у цілій Європі заколот, та що не буде кому боронити Литви. Те, що вбито польського вояка, який перейшов литовську границю, є тільки дрібною подією, бо польська погранична сторожа вбила вже багато литовських вояків.

Польський ультиматум для Литви 17 березня 1938 року
Польсько-литовське напруження розвивається далеко скорше, ніж загально сподівалися. В четвер Польща вже доручила Литві ноту з рішучими домаганнями та рішучим означенням реченця на відповідь, отже формальний ультимат, по відкиненні якого звичайно можна сподіватися воєнних кроків. 
Своїм змістом цей ультимат є чистою провокацією. Передусім у ньому є точки, яких звичайно не полагоджується ультимативним способом. Коли одна держава хоче з другою мати правильні дипломатичні, торговельні, консулярні, залізничі, телєграфічні й телефонічні зносини, то не домагається вона цього дорогою ультимату, але дорогою простої пропозиції. Нав`язання таких відносин домагається ультимативно хіба тоді, як ті відносини мають послужити для воєнних цілей, і звичайно вже самий спосіб ставлення таких домагань насторожує другу сторону до надзвичайної обережности й відкинення таких домагань, ставлених у цей спосіб. 
Домагатися серед таких умов прав для польської меншини в Литві рівняється нічому іншому, як праву дати цій меншині вільну руку нуртувати з середини в користь чужої держави. Хто знає поляків, той не може про це мати найменшого сумніву. Зрештою всім стоїть у пам`яті признання політичних прав націстам в Австрії. 
Найбільшим провокаційним домаганням є жадання, щоб Литва в своїй конституції зреклася називати Вільно столицею Литви, а домагання полагодити пограничний інцидент, у котрім згинув польський вояк, так, щоби Польща була вповні вдоволена, нагадує уславлену ноту австро-угорського уряду до Сербії по сараєвськім замаху. 
З цілого тону й змісту ноти можна судити, що польський уряд хоче вдарити на Литву. Домагання відповіді до кількох діб свідчить, що Польща хоче вдарити на Литву, заки інші держави будуть могти проти можливости такого удару запротестувати. 
Видно, що польський уряд думає, що тепер наспіла догідна хвиля такого удару, і він, як добрий ґазда, робить сіно, поки сонце світить. Цю догідну хвилю польський уряд бачить у міждержавній ситуації в Європі, що витворилася по прилученні Австрії Німеччиною: коли Німеччина зробила „аншлюс" Австрії з Німеччиною без спротиву інших держав, то яким правом будуть інші держави протестувати, як Польща зробить „аншлюс" Литви до Польщі? Правда, литовці не хочуть належати до Польщі, але чи хотіли австрійці тепер належати до Німеччини Гітлера? 
Австрійська анексія й мовчанка великих держав лишила Литву без засобів оборони. Навіть як Литві вдасться загладити клопіт тепер, то вона може бути заставлена признати Польщі такі права, що Польща буде могти скоро знайти собі інший прецедент доконати захоплення Литви. Така нова угода з Польщею може показатися тим, чим показалась угода між Шушніґом і Гітлєром у Берхтесгадені, Польща буде старатися тоді наложити Литві петлю, котру зашморгнуть пізніше, коли ніхто не буде дивитись.

КАУНАС.— Не маючи відповідної військової сили ні надії на те, щоб дістати звідкись допомогу, литовський уряд був змушений прийняти злагоджений польський ультиматум, знаючи, що інакше стотисячна польська армія, що стояла на границі, ввійде на литовську землю. Тим робом Польща змусила Литву навязати з нею дипломатичні, торговельні, почтові й комунікаційні зносини, себто те все, чого від 18 років не було. 

ВАРШАВА. — Польський маршалок і диктатор Ридз-Смігли вернувся з Вильна до Варшави, наказавши забрати негайно з Вільна і литовсько-польського пограниччя більшу частину нагромадженого там польського війська. Ридза-Сміглого вітали в Варшаві як великого „переможця".

ВАРШАВА. — Велика частина польської суспільності не задоволена з того, що Польща не загарбала вже тепер Литви, або принаймні пристані Мемель (Клайпеда).

КАУНАС.— По цілій Литві відбуваються віча і демонстрації, звернені проти Польщі. Уряд старається втихомирити населення, бо боїться, щоб Польща не посунулася ще далі у своїх домаганнях. Та це не помагає. Головно протестує молодь. Також дуже незадоволені військові.  


а матеріалами газети Свобода  (березень 1938)

+ Додати коментар
 13.06.2018 21:21  Каранда Галина для Меньшов Олександр 

Стаття 80-ти річної давнини... на диво актуальна і відповідає на питання вашої сьогоднішньої публікації. 

Суворий
15.06.2018
Перед новими війнами (березень 1938)
15.06.2018
Мадярська загроза Закарпаттю (березень 1938)
14.06.2018
Свідчення емігрантки про Радянську Україну (1938)
13.06.2018
Польський ультиматум для Литви 17 березня 1938 року
12.06.2018
Таємниця совєтських зізнань (1938)
11.06.2018
Більшовицьке божевілля (третій московський процес, березень 1938)
10.06.2018
Сумна доля Юрія Коцюбинського (1938)
Останні записи
18.06.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Розвиток мови — ознака її життя
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії
17.03.2018 © роман-мтт
Кіберпанк попереджає: не зловживайте технологіями
16.03.2018 © роман-мтт
Фантастична карта України
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди