Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
 15.06.2018 20:44  Суворий 

Перед новими війнами (березень 1938)

Ще не пройшло двацять літ від кінця останньої світової війни, а вже всі держави Землі готуються до нового величезного удару. Покійний британський політик Р. МакДоналд, коли 1928 року був у Берліні, як гість тодішнього німецького уряду, сказав у своїй промові, що війни не буде, поки ще не виросте нове покоління, яке не знало війни. Небезпека війни, казав МакДоналд, буде збільшуватися з кожним роком, бо підростатимуть люди, які війну ідеалізують, як геройське і святе діло. Той таки МакДоналд зазначив тоді в своїй промові, що одною з найнебезпечніших країн, в яких може найлегше вибухнути нова світова війна, є Україна. 

Після промови МакДоналда минуло десять років. Мусимо визнати, що він мав добрий „політичний нюх". Справді, рік за роком світ наближається до небувалого в своїй силі воєнного конфлікту. 

Очевидно, не сама „зміна поколінь" приводить людей у різних країнах до воєнних настроїв. Є ще й інші чинники, куди важніші. Це насамперед руйнуюча робота московських комуністів, які своїм вмішуванням до внутрішніх справ усіх народів зруйнували демократичний устрій у великій частині Європи. Не забуваймо, що большевики виразно хотіли нової світової війни, а Троцький 1925 року навіть пророкував, що нова світова війна вибухне між Великою Британією і Злученими Державами Америки! Само собою, большевики хотіли бути поза війною, щоби пізніше виступити проти імперіалістів і продиктувати їм „світову революцію".

Та замісць світової революції в Європі большевики зо своїм комінтерном догралися до гострої реакції. Реакція, і то найзавзятіша, прийшла там, де комуністи сподівалися легкої перемоги совєтської влади: в Італії та в Німеччині. Перемога фашизму в Італії та в Німеччині дала приклад також іншим країнам, у яких демократія ще не пустила глибокого коріння. А разом із перемогою фашизму в тих державах почалося озброєння нечуваними темпами.

Всі, що зброяться, заявляють, що це вони роблять для більшої безпеки і що вони й не думають починати війну проти кого-небудь. Але все це — гарні слова. Перегони в зброєнні конче мусять вести до війни, бо врешті настає момент, коли одна група держав починає відчувати свою перевагу над противником і хоче цю перевагу обернути в діло, щоб не пропали гроші, витрачені на літаки, гармати й танки.

Здається, що такий переломний момент уже наближається в Європі. Франція, яка подиктувала Німеччині версальський мир 1919 року, тепер мусила примиритися з тим, що Німеччина крок за кроком той договір знищила. Прилученням Австрії Німеччина показала, що вона зовсім не рахується з такими міжнародніми зобовязаннями, як ті, що їх містив версальський договір. Адже Гітлєр прилучив до Німеччини Австрію, хоч недоторканість границь цієї держави була гарантована договорами і Лігою Націй! Після австрійської драми навіть сліпий міг побачити, що це не кінець, хоч Гітлєр і заявляє, що Німеччині потрібний спокій.

Через тиждень після прилучення Австрії до Німеччини несподівано показала свої імперіалістичні роги Польща супроти Литви. Литва і Польща — члени Ліги Націй. Але це членство не перешкодило польському урядові надіслати литовцям ультимат, який міг би привести до війни, коли б Литва не підкорилася. 

Чи польський ультимат був поданий так собі, випадково, саме після перемоги Гітлєра в Австрії? Зовсім ні. Не є таємниця, що Німеччину й Польщу зв`язує тісне порозуміння в східно-європейських справах. Відомо, що вже від 1933 року уряд Гітлєра домагається від Франції, щоб Німеччині дано „вільну руку" на сході Європи. В цьому Німеччині допомагає Польща. Нема сумніву, що польський ультимат Литві був спробою, як на це відгукнеться совєтська Росія. Литва не хотіла уступати перед польським насильством, литовський уряд просив допомоги з Москви. Але Москва порадила литовцям уступити. Капітуляція Литви була фактично капітуляцією Москви.

Очевидно після цього спроби уколоти СССР повторяться. Експеримент з Литвою був для Варшави й Берліну доказом непідготовленості московського уряду до активного виступу в обороні заприязненої з Москвою держави.


за матеріалами газети Свобода  (березень 1938)

+ Додати коментар
 17.06.2018 12:05  Суворий для Каранда Галина 

З цього місця війна уже стала невідворотною... 

 15.06.2018 21:29  Каранда Галина для Суворий 

Який коктейль взаємних інтриг...
Думки дуже слушні... от точнісінько як Ремарк писав: всі кажуть, що не хочуть війни, а війна вже тут! І сценарій завжди майже однаковий. 

Суворий
18.06.2018
Смерть убивці Симона Петлюри (березень 1938)
17.06.2018
Кінець українізації: російська мова з другого класу (1938)
17.06.2018
Мовний плебісцит на Закарпатті: як перемогли москвофіли? (1938)
15.06.2018
Перед новими війнами (березень 1938)
15.06.2018
Мадярська загроза Закарпаттю (березень 1938)
14.06.2018
Свідчення емігрантки про Радянську Україну (1938)
13.06.2018
Польський ультиматум для Литви 17 березня 1938 року
Останні записи
03.07.2018 © роман-мтт
Про фантастику
03.07.2018 © роман-мтт
Цифрові дощі часу ;)
03.07.2018 © роман-мтт
відео чудю ;)
18.06.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Розвиток мови — ознака її життя
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії
17.03.2018 © роман-мтт
Кіберпанк попереджає: не зловживайте технологіями
16.03.2018 © роман-мтт
Фантастична карта України
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди