20.06.2018 21:14  Суворий 

Зміниться польська політика проти українців (травень 1938)


ЛЬВІВ. — Йде з усіх боків наступ на українське робітництво. Польська влада не дозволяє на його організацію ні у Львові ні в провінції, ставлячи намаганням до організації різні перешкоди, або ліквідуючи існуючі організації. „Діло" (ч. 93) подає польською мовою розпорядження польського староства в Заліщиках з 18 квітня 1938 p., яким припинено діяльність товариства українських ремісників, слуг і зарібників „Сила" в Заліщиках. Поліція забрала всі книги товариства, бібліотеку і готівку, а домівку опечатала. Це товариство є наскрізь аполітичне. Є воно тільки українське. 

РАДЕХІВ (Галичина). —- Вночі з 2 на 3 травня польські „герої" повибивали шиби в домах місцевих українців, як у д-ра Дуткевича, в директора Антона Малиняка й інших. Ушоджено також „Народний Дім". У цілім повіті йде нагінка на все українське життя.

ЛЬВІВ. — Із звіту Товариства Школи Людовей, що то від 47 років польщить українські землі, виходить, що та організація має в східній Галичині 485 кружків, 2,000 читалень, 967 світлиць і 85,324 членів. Заходами цього товариства дано в 1936 р. 16,793 відчитів і гутірок, 3,924 національні свята, 6,421 вистав і концертів і влаштовано 135 прогульок. Товариство має 651 людових домів і шкільних будинків та 250 площ, на яких стануть нові людові доми і школи. На ту акцію товариства зложила польська суспільність у 1936 р. 2,194,243 злоті. Тепер це товариство оперує ще більшими фондами, - що їх дістає від польського уряду на його акцію на українських землях під Польщею.

ЛЬВІВ. — Українська преса раз-у-раз доносить про кари, які накладає польська влада на українських священиків за те, що вони намагаються вписувати в метрики імена українців в такий спосіб, щоб вони звучали як справжні українські назви. Польська влада, користуючись давньою плутаниною, яка на тім полі існувала, змушує українських священиків писати українські імена так, щоб були подібні до польських.

БУДЕ „ЗМІНА КУРСУ"

Зміниться польська політика супроти українців! Про це пише виразно старокрайова польська преса. І підкреслює, що цього разу скінчиться час „толєранції". Те саме заповів і варшавський кореспондент нью-йорського часопису „Нови Свят". Він також є за „зміну курсу". І розуміє ту зміну точнісінько в такий самий спосіб, як про це пише польська преса в краю. У нашому розумінні це означає: ще сильніший наступ на ціле українське життя і ще сильнішу польонізацію.

Трагедія, яку переживало й далі переживає село Гриньки, в котрім шляхом насильства перетягнено православних українців на римо-католицизм, є і для польської газети в Америці нічим іншим, а тільки „повротем до польскосці". А відносини на Волині є того роду, що „православні й помосковлені поляки" намагаються всіми засобами вернутись назад до „польскосці". І це було б уже давно сталося, але тому був перешкодою— польський, волинський воєвода Юзефскі, що то був в уряді Петлюри й правдоподібно має в собі „руску крев". Та тепер того воєводу перенесено в кінці на інше місце. І ось тому, пише варшавський кореспондент згаданої польської газети, буде інший курс тепер і на Волині.

Воєвода Юзефскі, пише цей кореспондент, добачував на Волині тільки „русінуф" і поляків, а не так, як, наприклад, поліський воєвода Костек Бєрнацкі, що то бачив різні народи як: поліщуків, білорусів, малорусинів, підляшан і багато інших. Новий волинський воєвода Гауке-Новак, заповідає варшавський кореспондент, буде подібний до поліського воєводи. Це польський легіонер, це співробітник міністра Пєрацького, то й треба надіятися, що він використає як слід відроджений „польський патріотизм Волині". Кореспондент вказує на те, що в Галичині йде швидким кроком процес злиття з польською кров`ю, особливо, коли брати під увагу дрібну шляхту, яка тепер зачинає вертатися до „польскосці" і римо-католицького костела. Там „Галичині" (ось так у „лапках" пише про цей край варшавський кореспондент) Польща упорається з тим, що українці „дуже зросли", і то зі „шкодою для польського елементу". А потім, як „упорається", буде вже можна говорити про „правдиву і щиру співпрацю між обома братніми племенами".

Ми навмисно навели ось ті місця, щоб наша іміграція добре знала, яким духом віє також і з американсько-польських газет, себто з тих, що прикривають себе плащиком „демократизму", що завжди підкреслюють, що вони заступають американські ідеали свободи, за які боролися там в Європі й тут в Америці їхні герої Косцюшко й Пуласкі. Тому добре знати, як це розуміння демократії виглядає в них у практиці. Треба ж і Америці знати, яких вона має демократів.

 

за матеріалами газети Свобода (травень 1938 року)

Додати коментар