Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
 21.06.2018 10:48  Суворий 

Українці Польщі вимагають тих же прав, що й судетські німці (травень 1938)

ЛОНДОН. — Кажуть, що бритійський прем`єр Чемберлейн не криється з тим, що він ненавидить націстичний режим. Він заявляє, що націстична наука є цілком противна англійському духові. Але це не є перешкодою, щоб не йти йому Німеччині на такі далекі уступки, які можна назвати „посвятою", коли таким чином можна відвернути війну в Європі. Таке заявляє Чемберлейн і тим виправдує те, що Англія готова дати згоду на прилучення судетських німців у Чехословаччині до Німеччини, а далі ще й готова віддати Німеччин більшість її колоній, що їх забрала під час світової війни.

ЛОНДОН. — До Лондону прибув із Чехословаччини націстичний провідник Конрад Генляйн. Берлін твердить, що він прибув до Лондону у приватному характері. Британське міністерство закордонних справ також твердить, що воно не має нічого до діла з Генляйном. А тим часом часописи запевняють, що Генляйн прибув за згодою Берліну і британського уряду. Що так є, видно найкраще по тім, що йому влаштовують „ланчі" й обіди, і то самі визначні політики. Це він переконав Чемберлейна, що з Чехословаччини не можна робити другої Швайцаріі та що краще буде, як судетський край відійде до Німеччини.

ВАРШАВА — „Шікаґо Трибюн Прес Сервіс" подає з Варшави, що польський уряд повів при допомозі поліції загальний наступ на українське зорганізоване життя. І виразно підкреслює, що цей уряд робить те з метою застрашення українців у їхнім домаганні автономії для східної Галичини. Далі подано, що сконцентровано особливі атаки на Союз Українок, як на центр у Львові так і на кружки по провінції. Проведено ревізію в головній канцелярії, її опечатано, забравши книги і документи організації. Заборонено видавати журнали Союзу Українок: „Жінку" й „Українку". Заразом піддано українську пресу гострій цензурі. Не дозволяють їй друкувати навіть переклади з польських газет, особливо те, що пишуть польські газети про права сто тисяч поляків у Чехословаччині до автономії. Американський кореспондент стверджує, що в Польщі живе сім мільйонів українців. 


Сталася дуже знаменна подія. З Чехословаччини прилетів літаком до Англії провідник судетських німців, Конрад Генляйн, і переговорював з різними визначними політиками щодо того, які домагання мусить Чехословаччина сповнити супроти судетських німців, якщо між ними і чехословацьким урядом має прийти до якогось порозуміння. Як бачимо, Генляйн вів у Лондоні пропаганду на користь судетських німців, а в не на користь Чехословаччини. Про ту поїздку знає цілий світ, як і знає очевидно й чехословацький уряд. Він же ж мусив видати Генляйнові паспорт на подорож. Далі знаємо, що Генляйн, подиктувавши свої умови в Лондоні, вернувся спокійно літаком до Чехословаччини, завітавши по дорозі до Берліну на розмову з Гітлєром. 

Згадуємо за те, щоб прирівняти Чехословаччину до Польщі, а нас до судетських німців. Нас є в Польщі вдвічі більше ніж німців у Чехословаччині. Німці мають у Чехословаччині свої університети і які тільки хочуть школи, удержувані державним коштом. Мають змогу на повний культурний і економічний розвиток. Та цього їм іще замало. Вони поставили нові домагання, такі, що хочуть зі своєю німецькою територією стати державою в державі. Ось так їхні домагання стали міжнародньою справою. Чехословацький уряд оспорює їх, але одчасно дозволяє речникові тих домагань їхати в чужі краї й там переконувати чужих політиків про слушність тих домагань. Очевидно, що всієї тої „великодушності" не було б, якби за судетськими німцями і Генляйном не стояли нацистська Німеччина і Гітлєр. Це треба пам`ятати. Але й не треба того перецінювати. Бо ми переконані, що й від імені 7 мільйонів українців під Польщею можна б заговорити сильно в Лондоні чи деінде, хоч за ними нема тепер Києва і рідної там влади. Ми не кажемо, що український представник міг би заговорити на міжнароднім полі з таким успіхом, як може говорити Генляйн, за яким є Берлін. Бо знаємо, що хоч би наш Київ і хотів обізватись, то Москва його тепер не допустить, а сама вона за нас не обізветься.

Та проте вважаємо основною помилкою, що так званий політичний провід на українських землях під Польщею відтягнувся від боротьби з Польщею на міжнародних форумах чи там у різних політичних центрах поза Польщею, що звів ту боротьбу до внутрішньої справи Польщі, до переговорів з польським урядом і виступів на терені варшавського сейму. Ця нерозумна й наскрізь шкідлива політична тактика повинна бути негайно ліквідована. Себто, з „нормалізацією" треба зірвати офіційно. А ті, хто ще далі думають про „законні матоди боротьби", повинні перенести ту боротьбу на такий закордонний терен, де ще існує сяка-така повага до законів. А у випадку, як Польща не пустить у світ наших посланців, то за край може заговорити на його доручення велика політична українська іміграція в Європі й американсько-українська іміграція. 


за матеріалами газети Свобода (травень 1938 року)

+ Додати коментар
 21.06.2018 21:18  Суворий для Каранда Галина 

Все складно. Нацменшина розуміє під собою слово "мало", а коли її тої меншини мало, то спільну мову і захист прав налагодини не важко. У нас же ж проблема зашита в злиднях і корумпованій владі, яка зачіпає і меншини і увесь загал... Треба працювати над добробутом і не буде проблем меншин... Люди хочуть кращого життя. Це їх право гарантоване їм самим сенсом їх існування.

У випадку Польщі 1938 року українців там було 7 мільйонів скупченого населення. Це уже не нацменшина. Це дефекти державотворення за наслідками Першої світової. Усі й відгребли по повній в тому числі і за ці прорахунки...

 21.06.2018 17:00  Каранда Галина для Суворий 

я оце читаю-читаю про права нац-меншин, і у цих ваших останніх блогах, і в сучасних новинах. Двояке питання. Захід нашої країни взагалі під ким тільки не був... Там наче самі нацменшини. Сьогодні знайома розказала: в якомусь класі на Закарпатті 10 випускників завалили ЗНО з української і з історії. Бо - нацменшина. Якщо країна відхапала в сусідньої кусень території, то населення цієї території (кримські татари, напр.) - це нацменшина??? чи корінний народ? А якщо навпаки - в країні утворилася чималенька діаспора приїжджого народу - то чи має така нацменшина качати права, не виконуючи обов`язків (як росіяни в Латвії)? Я за те, щоб ніхто свої устави в чужі монастирі не пхав. А українізації більше сприятимуть економічні чинники: якби ті діти з Закарпаття планували далі вчитися і працювати в Україні, а не в Польщі та Угорщині, то ЗНО вивчили б. 

Суворий
24.06.2018
Румунія: зірвано переворот фашистської Залізної Гвардії (травень 1938)
22.06.2018
Свідчення Кривицького: Сталін шукає порозуміння з Гітлером (травень 1938)
21.06.2018
Волинь та Галичина: полонізація прискореним темпом (травень 1938)
21.06.2018
Українці Польщі вимагають тих же прав, що й судетські німці (травень 1938)
20.06.2018
Зміниться польська політика проти українців (травень 1938)
20.06.2018
Справа української автономії в Польщі (квітень 1938)
19.06.2018
Чехословаччина в лабетах Москви (квітень 1938)
Останні записи
03.07.2018 © роман-мтт
Про фантастику
03.07.2018 © роман-мтт
Цифрові дощі часу ;)
03.07.2018 © роман-мтт
відео чудю ;)
18.06.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Розвиток мови — ознака її життя
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії
17.03.2018 © роман-мтт
Кіберпанк попереджає: не зловживайте технологіями
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди