Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
 24.06.2018 20:12  Суворий 

Румунія: зірвано переворот фашистської Залізної Гвардії (травень 1938)

БУКАРЕСТ. — Арештовано коло 2000 членів фашистівської організації „Залізна Гвардія" і провідника фашистів Кодреану посаджено до тюрми. Всіх їх обвинувачують у заговорі довести в краю до державного перевороту. Фашисти мали під час Великодня пірвати короля і уряд і їх ув`язнити, а заразом проголосити Ромунію фашистівською державою. Іншими словами: хотіли зробити з Ромунією те, що в своїм часі Мусоліні з Італією, коли відбувся його похід на Рим. Фашисти мали також в замірі вбити Магду Люпеску, любку короля Кароля, що є єврейського роду.


РУМУНІЯ НА Р03Д0Р0ЖЖІ

Вісті з Румунії про арешти провідників фашистівської „Залізної Гвардії" на чолі з Кодреану знов притягають увагу світу до цієї закутини Європи. Румунська преса повідомляє, що під час арештів і трусів серед членів „Залізної Гвардії" знайдено багато набоїв, рушниць, скорострілів і всякого іншого бойового матеріалу. За румунськими урядовими відомостями, „Залізна Ґвардія" готувала повстання проти теперішнього уряду і короля, щоб завести свою партійну диктатуру.

Зовсім недавно в Румунії „всенародньо" ухвалено нову конституцію, яка віддає всю владу в державі в руки короля. Король Карло, побачивши, що румунські партії ослабили себе взаємною боротьбою, захопив владу в свої руки і подиктував свою волю всім своїм противникам. Король сперся на військо, отже диктатура в Румунії має характер військовий. На основі конституції король може робити все, що хоче. Він видає закони, він призначує міністрів, які відповідають лише перед ним. Парламент за новою конституцєю не має в Румунії ніякого значення. Король має право скликати і розпускати парлямент, коли йому cxoчеться. Виборчий закон до парламенту змінено так, що всіх виборців поділено на три курії: 1) хліборобство і ручна праця; 2) інтелігентські професії; 3) торговля і промисловість. Кожна курія має в парламенті третину послів. Таким чином у Румунії скасовано ту формальну політичну рівність, яка (хоч на папері) була перед тим. Тепер 85% людності — селяни й робітники — будуть мати в парламенті лише третину своїх заступників, а заможним верствам забезпечено дві третини місць у парламенті. У вищій палаті — в сенаті — має бути половина членів, призначена королем. Отже ніхто не сумнівається, що такий „парламент" буде послушний волі короля. 

Найбільший інтерес у світі викликають ті точки нової румунської конституції, в яких говориться про права короля в закордонній політиці. За старою конституцією про державні границі Румунії мав право вирішувати парламент. Тепер усі воєнні та політичні договори має право ухвалювати тільки король. Ця точка нової конституції важна тим, що румунський король може тепер кожної хвилини змінити свою орієнтацію в закордонній політиці. Відомо, що в Румунії є дуже сильна течія, яка більше нахилена до Німеччини й Італії, ніж до Франції. Запевняють, що сам румунськй король дуже невдоволений з Франції ще й тому, що французи підтримують румунську національно-селянську партію („цараністи") на чолі з бувшим міністром Манівом, який найгостріше протестує проти королівського абсолютизму і домагається відновлення попередньої конституції. Король, щоб забезпечити сo6i владу, шукає нової орієнтації на Німеччину. Мостом між Румунією та Німеччиною є Угорщина, яка вже виразно пливе у водах німецької політики „натиску на схід". З Німеччини, керманичі теперішньої` Румунії дістають пораду — порозумітися з Угорщиною ціною територіальних уступок. Румунська опозиція того переконання, що король уже на такі уступки мадярам приготований, щоб віддати Угорщині деякі землі, заселені мадярами. В цьому напрямі впливають на свого румунського союзника також польські урядові чинники, які явно і славно братаються з мадярами. Провідник найбільшої опозиційної партії, Манів, подав дуже виразні натяки на ці наміри румунського короля купити уступками мадярам прихильність Німеччини у відкритім листі, адресованім до голови уряду Румунії, патріарху Мирону Христі. 

Розкрите повстання „Залізної Гвардії", що стоїть у тісному зв`язку з Німеччиною, може на деякий час охолодити симпатії румунського короля до Берліну, але може також й прискорити його рішення щодо вибору орієнтації. Король, у власнім інтересі, мусить числитися з тими групами, які хочуть бачити Румунію ближче до „осі" Рим— Берлін. Отже нікого не мусить дивувати, якщо румунський король, покаравши провідників „Залізної Гвардії", сам поверне стерно румунської політики в бік Німеччини. В історії так часто бувало, що переможець присвоював собі програму свого переможеного противннка. 


за матеріалами газети Свобода (травень 1938 року)

+ Додати коментар
Суворий
26.06.2018
Коротка біографія полковника Євгена Коновальця
25.06.2018
23 травня 1938 року в Ротердамі вбито очільника проводу ОУН полковника Євгена Коновальця
25.06.2018
Українці в Румунії: в тюрму за вишиванку (травень 1938)
24.06.2018
Румунія: зірвано переворот фашистської Залізної Гвардії (травень 1938)
22.06.2018
Свідчення Кривицького: Сталін шукає порозуміння з Гітлером (травень 1938)
21.06.2018
Волинь та Галичина: полонізація прискореним темпом (травень 1938)
21.06.2018
Українці Польщі вимагають тих же прав, що й судетські німці (травень 1938)
Останні записи
03.07.2018 © роман-мтт
Про фантастику
03.07.2018 © роман-мтт
Цифрові дощі часу ;)
03.07.2018 © роман-мтт
відео чудю ;)
18.06.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Розвиток мови — ознака її життя
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії
17.03.2018 © роман-мтт
Кіберпанк попереджає: не зловживайте технологіями
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди