Звідки в Чехословаччині з`явилися німці (червень 1938)

Цілий світ тепер говорить і пише про Чехословаччину та про небезпеку, яка їй грозить від німецької держави. А ціла річ полягає в тім, що власне в прикордонних областях живуть у Чехословаччині німці, що раді би прилучитися до свого головного національного пня.

Німці творять у Чехословаччині найчисленнішу національну меншину. Є їх там 3,231,000 на загальне число 14,729,600 мешканців тої держави (за переписом 1930 p.). 

Початки німецьких впливів у Чехії сягають дуже далеких віків. Іще приналежні до старовинних германів маркомани прямували через цей край до Італії, і, підбивши місцеву чеську людність, лишили тут численні сліди за собою. Були це германські колоністи, які використали сприятливі географічні умови і позакладали тут перші міста та купецькі оселі, що лежали на торговому шляху, який вів від Царгороду до північних країв над Балтійським морем. 

Німецьке значення в тому краї то збільшувалося, то зменшувалося, а це відбивалося на суспільнім господарськім житті цього краю. Німецькі впливи зросли надзвичайно за короля Юрія Подєбрада, що жив від 1420 до 1472 року. Потім упали на яких 200 років, а згодом знову піднялися під час т. зв. „тридцятилітньої війни" (1618 до 1648 p.), а зокрема по програнім чехами бою на Білій Горі 1620 р. Тоді то значна частина чеської шляхти втекла за кордон, а Габсбурги роздали її прибулим німецьким людям з Баварії, Австрії та Швабії. Німецькі впливи зросли були тоді так високо, що кордони між обома народами майже стерлись, а німецька мова стала панівною. 

Одначе в чеськім народі були все раз сильніші, то знову слабші змагання, що прямували до політичного, господарського та культурного визволення з-під німецької переваги. Спершу в 1848 році, під час „весни народів", здобули чехи в боротьбі з германізуючим впливом Габсбурґів рівноправність для своєї мови та впровадження її до шкіл.

Одначе вони не задовільнилися тим і далі боролися за одержання політичної і культурної незалежності в рамках австро-угорської монархії, і відразу по її розвалі здобули перевагу, та зорганізували власну державу. На жаль, Тома Масарик допустився тої помилки, що і свою державу збудував на взір власне поваленої Австрії, тобто складеної з цілої низки народів.

Під час перших виборів до празького сейму в 1920 році вибрано на загальне число 281 депутата аж 72 німців, а на 142 сенаторів — 37 німців. Коли ж у 1932 році прийшов у Німеччині до влади Гітлєр, то в Чехословаччині повстала так звана партія судетських німців, якої назва походить від гір Судетів, що лежать між Німеччиною і Чехією.

Діяльність цієї партії розпочалась від зміни німецького спортивного товариства на „Вітчинний фронт південних німців". Було це в 1933 році, а на чолі цього руху став бувший учитель гімнастики, Конрад Генляйн, що спершу стояв навіть в опозиції до гітлерівського напрямку.

Найгустіше мешкають німці в західніх повітах Чехії, вздовж баварського кордону, від Бішофштайніц аж по саарського кордону, до Дукс і Бріксен. На тім боці живе біля 850 000 німців. Друга така німецька округа тягнеться від північної Моравії аж до Фрілянду, недалеко німецького кордону. Тут живе біля 800 тисяч німців. Крім того є ще поодинокі більші чи менші острови німецькі, що числять по 325 000, 190 000, 570 000 і 129 000 німціів.

Зрештою в Чехословаччині нема таких округ, у котрих мешкала б виключно лише німецька людність, бо всюди мешкають і чехи. В так званих німецьких округах Чехії живе біля 400 000 чехів, а в моравсько-шлеській окрузі біля 116 000, що творять то більші то менші групи. 

Характерною рисою німецького питання в Чехословаччині є те, що годі перевести яку-небудь етнографічну границю між німцями і чехами, так, як це є, наприклад, у Швайцарії з поодинокими кантонами, або в Бельгії між валонською і фламандською людністю. В часі тисячолітнього співжиття цих двох народів на терені одного краю позатиралися границі майже цілковито. 

А втім цікаво знати дані, подані статистикою уряду. Отже, на загальне число 17 189 громад 11 764 громади мають чеську, зглядно словацьку більшість. Німці мають більшість у 4 000 громадах, це є 22% від загального числа громад. 740 громад мають мадярську більшість, 56 — польську, 3 — румунську, 3 — хорватську, а в 2 громадах мають більшість євреї. 

Щодо українців, то статистично уряд подає лише 620 громад, але очевидне, що він не додав тут українських громад на Словаччині, а є їх там щонайменше близько ста.

за матеріалами газети Свобода (червень 1938 року)