10.07.2018 09:22  Суворий 

Чи виграє Німеччина майбутню війну? (липень 1938)

Величезні воєнні приготування Німеччини ставлять питання перед людством: чи має Німеччина шанси відплати державам переможницям за поразку 1918 року? Ставимо на перше місце Німеччину, бо Італія, її союзниця, ледви чи дуже охоча підпирати Гітлєра у всій його закордонній політиці. Італія має багато клопоту з Ефіопією. Крім того Мусоліні добре розуміє, що перевага Німеччини в Європі вийшла б нарешті на шкоду й самій Італії. Про Японію, як учасницю війни на боці Німеччини, важко сказати щось певне. Японці залізли глибоко в жовту та червону китайську землю і не знати, коли їм пощастить виплутатися з цієї невигідної ситуації. Тому поки що будемо говорити головне про Німеччину. 

Кожна війна в наші дні вимагає великих матеріальних ресурсів. Залізо, вугілля, нафта, бавовна, гума — це ті матеріали, без яких воювати не можна. Французький часопис „Монд Лібр" (Вільний світ) подає такі числа продукції головних матеріалів в поодиноких державах: 

Залізо. З продукції світової Злучені Держави Америки дають 30 відсотків, Франція 21%, СССР — 16% (це головне Україна), Швеція — 11%, Велика Британія — 5%, Німеччина — 4%, Італія —0.5%. 

Вугілля. З світової продукції Злучені Держави дають 37%, Велика Британія — 23%, СССР (теж головно Україна) — 10%, Франція — 3.8%, Німеччина 12.5%, Японія 3.3%, Італія — 0.6%.

Нафта. На Злучені Держави Америки приходиться 62%, на СССР (Кавказ) — 11.5%; Німеччина й Італія своєї нафти не мають. 

Гума. Британська світова держава дає 92% всесвітнього виробу гуми, решта припадає на голандські та французькі колонії. 

Бавовна. З світової продукції бавовни Злучені Держави Америки, Китай та СССР постачають 88%. 

Це дуже красномовні числа. Вони показують, що Німеччина, Італія та Японія стоять далеко позаду від інших великих держав щодо матеріалів, потрібних для війни. Ті запаси нафти, бензину, заліза, бавов-ни, які є в Німеччині та Італії можливо вистачити лише на короткий час.

Є ще й інші перешкоди для повного розвитку воєнної могутности Німеччини. Це насамперед молодість німецької армії. Теперішня німецька армія, утворена на основі загального набору, має всього три роки. Перед тим у Німеччині було військо з найманців. Новому війську бракує старшин і підстаршин. Для вивчення нових кадрів вищих, середніх і нижчих старшин треба час. Треба час також для вишколення резервів.

Немалою журбою для кожної держави є комунікація, зокрема залізниці. За Світової війни 1914 —1918 р. німецький генерал Фалькенганн майстерно умів  за один день перекидати цілі армії з французького фронту на російський або на італійський. Про справність німецьких залізниць того часу свідчить факт, що німці могли перевозити за один день до 55 потягів з військом через річку Рен. Теперішні залізниці Німечини в порівнянні з передвоєнним станом стоять позаду. Особливо це відноситься до матеріальної частини. Цим пояснюється велике число нещасних випадків на німецьких залізницях.

Серед німецьких стратегів досить поширена була думка про „блискавичну війну", яка б захопила противника непідговленого і могла б скінчитися дуже швидко рішучою перемогою. Великої ваги в такій війні надається літакам і моторизованим підрозділам. Для цього в Німеччині вибудовано велике число нових шляхів.

Та останні події в Іспанії і в Китаї показали, що в планах блискавичної війни все ж доводиться рахуватися з несподіванками, які перевертають догори ногами всі найпевніші розрахунки. Особливо похід німецького війська на Австрію був, як доносять англійські газети, великим розчаруванням для прихильників плану блискавичної війни. Хоч з боку Австрії не було спротиву наступові німецького війська, та німецька армія вела свої операції неначе в справжній війні. Це була „генеральна проба" для поважного конфлікту. 

Виявилося, що проба пройшла дуже невдало. Коменданти німецького війська побачили, що їхня воєнна машина не виконає поставлених завдань. Замість точної праці, як у механізмі годинника, настав непорядок. Навіть для такої малої операції проти уявного супротивника, німецькій армії не вистачало достатнього вишколення. Ця невдача на маневрах в Австрії охолодила деякі гарячі голови, що вірили в теорію блискавичної війни. 

Спроба Німечини поставити світ пред доконаним фактом на кордонах Чехословаччнни 21 травня 1938 року була зовсім слабенька. Німецький уряд на це дивився, як на експеримент, з якого не хотів робити поважного конфлікту. Вистачило інтервенції англійського посла в Берліні, і вже німецька преса почала писати, мовляв, мала Чехословаччина загрожує Німеччині... Це був знак, що Німеччина до війни не почуває себе готовою. Ні матеріально, ні організаційно. Це виходить із наведених тут чисел і фактів.


за матеріалами газети Свобода (липень 1938 року)

+ Додати коментар
 10.07.2018 11:48  Суворий => Каранда Галина 

Війні бути... Ніхто не сумнівається. Одні поспішають розпочати, інші намагаються максимально відстрочити. Українці вбачають нові можливості і ще один шанс державотворення. Факт, що готуються всі.

 10.07.2018 10:25  Каранда Галина => Суворий 

чим ближче до вересня, тим цікавіше... 

Блог: нові надходження

Усе, що являє собою цікаву інформацію, яку важко загорнути в цілісний літературний чи публіцистичний твір.

02.11.2018
І знову про субсидії | Каранда Галина
25.08.2018
Зомбі мої з`явилися у папері | роман-мтт
03.07.2018
Про фантастику | роман-мтт
03.07.2018
Цифрові дощі часу ;) | роман-мтт
03.07.2018
відео чудю ;) | роман-мтт

Публікації: нові надходження

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо