Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
 17.07.2018 09:29  Суворий 

Перші економічні наслідки антисемітизму в Судетах (серпень 1938)

Одною з найпекучіших точок світової політики є справа судетських німців у Чехословаччині. Після світової війни сталося, що 3 мільйони німців прилучено до чехословацької республики. З народу, що панував над чехами, німці стали народом підлеглим. Всі німецькі партії в Чехословаччині були настроєні вороже до прилучення до цієї держави і вимагали для себе права самовизначення. 1918— 19 р. на німецьких землях Чехословаччини була деякий час „судетсько-німецька республіка", яка вела збройну боротьбу проти чехів. На чолі цього руху стояли німецькі соціал-демократи під проводом Йосифа Зелігера. Майже десять років німці в Чехословаччині стояли в гострій опозиції проти чехів. Проте мусили рахуватися з фактами. 1926 року дійшло до згоди між німецькою селянською партією та чехословацьким урядом. Німецький „союз сільських господарів" став членом урядової більшости в чехословацькім парламенті і дістав місце в уряді. 1928 року досягнено порозуміння між найбільшою тоді серед чехословацьких німців партією соціал-демократичною та чехословацькими соціал-демократами. Наслідком цього пoрозуміння був вступ німецьких соціал-демократів до уряду. Також німецька католицька партія стала урядовою партією в Чехословаччині. Лише комуністи продовжували домагатися права „на відокремлення" для німців, приналежних до Чехословаччини.

Здавалося, що дальший розвиток приведе мирним і спокійним шляхом до рівноправного співжиття німців і чехів у чехословацькій державі. Та ось прийшла світова господарська криза. В німецьких провінціях Чехословаччини була високо розвинена промисловість текстильна, скляна, залізна, вугільна і машинобудівельна. Враз це все зупинилося від 1930 року, десятки тисяч робітників і службовців опинилися без праці й без хліба. Хоч господарська криза не менше паралізувала була й інші краї Чехословаччини, однак серед німецького загалу ширилася думка, що за ту кризу відповідає чехословацька держава. Нічого не допомагало, що на чолі міністерства соціальної опіки в Чехословаччині стояв у добі кризи німець д-р Чех, який старався всіми силами й засобами держави допомогти німецькій безробітній людності. Все одно йшла пропаганда й агітація, що тільки прилучення чехословацьких німців до Німеччини може їх вирятувати з біди. 

Рух, ворожий до Чехословаччини, ще збільшився після 1933 року, коли Гітлер став канцлером у Німеччині. Серед судетських німців утворилася партія, що має поміч і вказівки з Берліну. Ця партія звалася на початку „Судетсько-Німецький фронт", а пізніше дістала назву „Судетсько - німецька партія". Всі інші німецькі партії, крім соціал-демократичної, ліквідувалися, їх члени вступили в судетсько-нмецьку партію. До 1938 року Генляйн та інші провідники судетсько-німецької партії заявляли себе прихильниками демократії. Але після прилучення Австрії до Німеччини ця партія зняла з себе демократичну маску і показала своє справжнє обличчя: судетсько-німецька партія проголосила, що вона приєднується до „німецького світогляду", себто до гітлеризму. 

Одна з прикмет гітлеризму — це ненависть до євреїв. Судетсько-німецька партія почала копіювати берлінські методи боротьби з євреями. В Німеччині переслідування євреїв дає деякі вигоди німецьким капіталістам, бо цим способом усувається дуже активних конкурентів — єврейських купців і промисловців. Також заборона практики єврейським лікарям та адвокатам звільняє посади і місця праці для німців. Але в Чехословакії політика антисемітизму серед німців дала вже лихі наслідки для самої німецької людності. В німецьких провінціях Чехословаччини знаходяться світової слави купелеві міста: Карлсбад, Маріенбад, Иоахімсталь і інші. Велика частина гостей у цих купелях — євреї. Коли заїхати серед купелевого сезону — в липні або в серпні— до Карлсбаду, то скоріше почуваєш себе ніби в Бердичеві, Станиславові або в Мукачеві, ніж у німецькім місті. Всюди бувало ходять поважні фігури рабинів у блискучо-чорних шатах, в ресторанах написи єврейською мовою, що тут можна дістати кошерну страву і т. д.

Розуміється, коли серед чехословацьких німців виявився протиєврейський настрій, то їхні купелеві міста опустіли. Євреї не їдуть лікуватися в ті міста, де їх можуть образити і їм погрожувати. Викликавши своєю нерозважною агітацією втечу єврейських пацієнтів із німецьких купелевих міст, провідники судетсько-німецької партії кричать тепер про „єврейський бойкот`` та про „єврейську ненависть до арійців". Але голосними словами й кличами не вдається збільшити доходів німецької людності в купелевих містах, що враз утратили половину своїх відвідувачів.

Зовсім та сама картина в Чехословаччині. Єврейські фабриканти, купці і фінансисти ліквідують свої підприємства і переносяться в чеські землі. Цими днями найбагатша фірма в Чехословаччині — Печек — продала всі свої підприємства чеському трестові. У Печековій компанії працювали в більшості німецькі робітники, а в канцеляріях чехів зовсім не було, самі німці. Але протиєврейська кампанія з боку німців примусила Печека до ліквідації свого бізнесу. Нові господарі чехи, очевидно, зроблять у бувших Печекових підприємствах чистку, яка не піде на здоров`я „расовим" німцям. Деякі єврейські капіталістичні підприємства в Чехословаччині, як, приміром, Печек,- перейшли в чеські руки, інші викуповують англійці. Німецькі націоналісти кричать про єврейську невдячність. Але причини цієї „невдячності" треба б шукати деінде, а не серед євреїв. Відомо, що капітал дуже чутливий на політичні зміни. Він завжди шукає безпечного місця для своєї праці. Між судетськими німцями єврейські капіталісти не почувають себе добре. Наслідок того — втеча єврейського капіталу в інші, безпечніші краї.


за матеріалами газети Свобода (серпень 1938 року)

+ Додати коментар
 17.07.2018 22:03  Суворий для Каранда Галина 

До Голокосту усе було інакше... Нагадують. Добре підмічено. 

 17.07.2018 20:35  Каранда Галина для Суворий 

Не знала, що Івано-Франківськ єврейське місто)
А судетські німці перехитрили самі себе... когось вони мені нагадують... 

Суворий
20.07.2018
Стосунки Берлін-Варшава: від поганих до кращих і навпаки (серпень 1938)
19.07.2018
Лист митропол. Шептицького про переслідування православних українців польським урядом (липень 1938)
18.07.2018
Судетська криза: Німеччина розпочала мобілізацію військ (серпень 1938)
17.07.2018
Перші економічні наслідки антисемітизму в Судетах (серпень 1938)
16.07.2018
Німецька загроза продовжує нависати над Чехословаччиною (липень 1938)
15.07.2018
Ватикан: папа Римський таврує расизм (липень 1938)
14.07.2018
Історичний переліт Говарда Гюза довкола світу (липень 1938)
Останні записи
03.07.2018 © роман-мтт
Про фантастику
03.07.2018 © роман-мтт
Цифрові дощі часу ;)
03.07.2018 © роман-мтт
відео чудю ;)
18.06.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Розвиток мови — ознака її життя
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди