Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
 20.07.2018 11:21  Суворий 

Стосунки Берлін-Варшава: від поганих до кращих і навпаки (серпень 1938)

ВАРШАВА. — Між німцями і поляками відносини цілком псуються. Як доносить польська преса, данцігські нацисти повели останніми днями дуже гостру кампанію проти тамошніх поляків. Вони схопили на вулиці двох поляків за те, що ті не віддали честь німецькому прапорові, і тяжко їх побили. Іншим разом викунули польського залізничого урядовця з поїзду під час руху; колеса поїзду відтяли йому обидві ноги й руку. З приводу цього польська преса почала протинімецьку кампанію. Деякі газети накликують польське військо, щоб воно вирушило на Данціґ і його окупувало. В Гдині поляки, влаштували протестне віче, в якому взяло участь 15,000 поляків.

ВАРШАВА. — Польська преса почала виступати проти Німеччини за спільну кампанію нацистів з Німеччини й нацистів з Польщі за сміцнення своїх звязків. Польські газети кажуть, що в німецькій армії створено спеціальний так званий поморський полк для тих німців, що втекли з Польщі, щоб не служити в польському війську. Газети нападають теж на Німеччину за те, що, мовляв, Німеччина висилає, тепер у Східну Прусію велику масу амуніції. Газети остерігають Польщу, що вона може піти слідами Австрії.


БЕРЛІН-ВАРШАВА

Після розгрому Німеччини в світовій війні не було більших ворогів в Європі, як Німеччина й Польща. Коли мені в перших роках по війні доводилося бувати в Німеччині, то не раз доводилося чути від німців, що чули мою розмову з українцями: „Варум шпрехен зі полякіш"? Чому Ви говорите по польськи, причому  у виразі „полякіш" замісць правильного „польніш" німець хотів висловити свою погорду і неприязнь до всього польського. Українська мова німцеві, незнайомому з слов`янськими словами, може здаватися, як польська.

Дві болючі рани завдала відновлена Польща Німеччині після світової війни: перша — це коридор коло Данцігу та утворення „вільного міста" з нього, під контролею Ліги Націй; друга рана — це відібрання від Німеччини і прилучення до Польщі частини Горішнього Шлеська. Коридор відділив від Німеччини Східну Прусію, а втрата Горішнього Шлеська позбавила Німеччину пребагатого промислового краю.

З української гетьманщини в 17 і 18 столітті сюди „на Шльонск" гонили українські купці годовані воли на продаж, а відтіля привозили текстильні товари, звані „шльонськими". 

Коли прийшов до влади Гітлєр 1933 року, то цілий світ чекакв, що „Третє райх" в першу чергу ліквідує польський коридор, бо він на випадок війни цілком паралізує велику німецьку провінцію — Східну Прусію. Але сталася несподіванка: 1934 року укладено між Польщею та Німеччиною „пакт про ненапад" на десять років. Почалося від того часу небачене кокетування і залицяння між Варшавою та Берліном. У всіх акціях Німеччини в міжнародній політиці Польща виступала, як спільник або як прихильний глядач.

 А все ж останній великий успіх гітлерової політики — прилучення Австрії до Німеччини — змусив керманичів польської політики подумати над тим далі. Дехто з польських провідників думає, що Німеччина мусить насититися ще німецькими областями Чехословаччини, а вже потім, мовляв, дасть спокій своїм сусідам. Але інші міркують інакше. Кажуть вони, що апетит приходить, коли їси. Отже, коли б Німеччина забрала своїх „родаків" від інших держав, то ніщо її не спинить перед польськими кордонами. Майже одночасно з виразним проголошенням найбільшої німецької партії в Чехословаччині до націонал-соціалізму (партія Генляйна) також німці в Польщі, яких є там коло мільйона, заявили, що хочуть утворити свою націонал-соціалістичну партію, на зразок партії Гітлєра в Німеччині.

В польському громадянстві після цих вістей настав великий переполох. Польська преса зазначає, що польські громадяни німецької національності не сміють належати до такої партії, яка має на меті сліпо виконувати накази свого „вождя" — голови чужої держави — Німеччини. Навіть частина польських націонал-демократів, що була прихильна до урядової польської політики, підносить тепер голос проти німецької експансії. Наводять, приміром, такі факти, що німці в Польщі мають 850 кооперативів споживчих та кредитових, тим часом коли поляки в Німеччині, котрих нараховують до півтора мільйони, мають лише три десятки своїх кооперативів. Загалом польська преса занепокоєна німецьким господарським „натиском на схід". Поляки ставлять питання перед собою, чи німецько-польський пакт з 1934 року дочекається свого десятиліття.

Але й німці мають на польські скарги свої власні. Німецькі землевласники в Горішнім Шлеську під Польщею стоять під загрозою парцеляції їхніх маєтків. Очевидно, ту землю дістануть у свої руки не німецькі селяни, а самі поляки. Супроти цієї політики протестує німецька меншина в Польщі, але безуспішно. В першу чергу 40 тисяч гектарів землі, що є в німецьких руках, мають стати власністю польською.

Такі відносини між Берліном та Варшавою не віщують нічого доброго. Це не значить, що вже тепер настав час до розриву між Німеччиною та Польщею. Але є певні ознаки, що Польща до такого можливого розриву готується. Звідси підвищена активність польського уряду над Балтійським морем, у скандинавських державах та в „лімітрофах" (Естонія, Латвія і навіть Литва).


за матеріалами газети Свобода (серпень 1938 року)

+ Додати коментар
Суворий
22.07.2018
Битва за Чангкуфенг: СРСР та Японія уклали перемир`я (серпень 1938)
21.07.2018
Битва за Чангкуфенг: бої на кордоні між СРСР та Японією (серпень 1938)
21.07.2018
Біглий радянський генерал про близьку війну на Далекому Сході (серпень 1938)
20.07.2018
Стосунки Берлін-Варшава: від поганих до кращих і навпаки (серпень 1938)
19.07.2018
Лист митропол. Шептицького про переслідування православних українців польським урядом (липень 1938)
18.07.2018
Судетська криза: Німеччина розпочала мобілізацію військ (серпень 1938)
17.07.2018
Перші економічні наслідки антисемітизму в Судетах (серпень 1938)
Останні записи
03.07.2018 © роман-мтт
Про фантастику
03.07.2018 © роман-мтт
Цифрові дощі часу ;)
03.07.2018 © роман-мтт
відео чудю ;)
18.06.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Розвиток мови — ознака її життя
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди