05.08.2018 13:24  Суворий 

Закарпаття: між молотом і наковальнею (вересень 1938)


УЖГОРОД. — Хоч Чехословаччина опинилась тепер у дуже небезпечному положенні і кожної хвилини їй грозить наїзд німців, то проте вона примінює до укранців політику гнету і винародовлення. В останніх часах цей чеський режим гнету загострився. Чеська влада віддала шкільний реферат Закарпатської Руси чеському шовіністові Хмеляржові, який, узязявши собі до спілки іншого подібного до нього Равшера, разом з ним старається спинити розвиток українського шкільництва на Закарпатті і його зчехізувати. Використовуються вони для цього русофільство. В останніх часах Хмелярж старається усунути з директорства гімназії відомого заслуженого і загально любленого о. Августина Волошина, а навіть запропонував, щоб він подався до димісії.

В обороні о. Августина Волошина виступили солідарно всі закарпатські українці, а передові українські партії ухвалили в тій справі відповідні резолюції. Та ті резолюції чеська влада сконфіскувала. Часопис „Вперед", офіційний орган української соціал-демократичної партії Закарпаття, помістив редакційну статтю, яка яскраво підкреслює солідарність закарпатців. Та стаття між іншим говорить: „Пан директор Волошин пише книги, видає часописи, провадить навчання та виховання цілих поколінь молоді і вчительства, а пан Хмелярж приходить до нашого краю, дістає тут добру посаду й тепер дозволяє собі пропонувати йти на пенсію найзаслуженішому діячеві і пробудникові нашого народу. Ми знаємо, що п. директор Волошин є священик і з нами має багато розходжень ідсологічного порядку, навіть часто виступав проти нас, але хто сміє недоцінювати цього чесного і відданого діяча, хто сміє усувати його від праці, коли він провадить її взірцево та з любови?"

УЖГОРОД. — Внаслідок гідної і солідарної постави всіх українських партій і інституцій чеська влада запевнила українську делегацію, що о. А. Волошин, відомий український діяч на Закарпатті, не піде на пенсію, а буде далі виконувати свої шкільні обовязки.

«Чікаго Дейлі Трибюн», що конкурує з „Нью-Йорк Таймсом" за становище провідного органу преси в Америці, останніми часами став звертати багато уваги на різні справи, що безпосередньо або посередньо дотикають добра українського народу.

Приніс цей щоденник велику статтю про заходи Мадярщини відзискати краї, втрачені по великій війні, заходи, що виразно мають відношення безпосереднє до української справи, бо дотикаються української території за Карпатами, що колись належала до Мадярщини, а нині належить до Чехословаччини.

Заходи Мадярщини до відзискання цих країв сягають часу самої їх утрати. Стали вони багато сильніші нині, коли одна зо спадкоємниць Мадярщини, Чехословаччина, знайшлася перед критичним питанням розв`язки свого національного питання. Коли в Чехословаччині підносяться домагання меншин до самоуправи, каже стаття „Чікаґо Дейлі Трибюн", то Мадярщина починає ударну кампанію за відзискання територій, відірваних від неї 1 022 роки старого королівства.

Стаття перераховує всі території колишнього мадярського королівства, втрачені по війні на користь Югославії, Румунії, Чехії й Австрії (нині Німеччини). Між цими втраченими краями Чехословаччина дістала 24, 023 квадратні милі землі, а на тих землях є 1 мільйон 67 тисяч мадярів, і на приєднання цих мадярів до Мадярщини опирає Мадярщина свої претензії до відібрання назад цих утрачених країв, а в тій масі й Закарпатської України.

Що ці претензії Мадярщини не годяться з інтересами спадкоємців австрійсько-угорської монархії, виходить зовсім ясно. Стаття видно не сподівається великого порозуміння між Мадярщиною, з одного боку, і Югославією, Чехословаччиною й Румунією, себто малою антантою, з другого. Через те великої ваги набирає порозуміння між Мадярщиною й Німеччиною, що теж має в спадщині від Австрії частину „земель мадярської корони", так званий Бургенлянд. Справа скомплікована через те, що в Мадярщинї є коло пів мільйона німців, а по краях, що колись належали до Мадярщини, кілька разів стільки, а Гітлєр, як звісно, тепер збирає всіх німців у німецьку імперію. 

За інформаціями „Чікаґо Дейлі Трибюн", Гітлєр і Горті погодилися в тому, що Горті не буде домагатися забраного Австрією Бургенлянду, а Німеччина німців у Мадярщині. Та така угода ще не вирішила цілої низки інших справ, що можуть бути спірні між Німеччиною й Мадярщиною, а передо всім питання приналежности країв, забраних в Мадярщини Чехословаччиною.

„Чікаґо Дейлі Трибюн" у цій справі не приносить ніякиї подальших інформації, поза заяву мадярського прем`єра, що він ніколи не відпише Німеччині самостійності Мадярщини. З цього можна зробити висновок, що в справі Закарпатської України між ними до угоди не вийшло.

за матеріалами газети Свобода (вересень 1938 року)

Додати коментар