07.08.2018 18:47  Суворий 

Судетська криза: Чемберлейн їде до Гітлера (вересень 1938)


КАРЛЬСБАД. — Серед судетських німців панують далі криваві розрухи. Кількатисячні юрби судетців нападають на залізничі стації, пошти й інші державні будинки та нищать їх. У багатьох випадках зав`язується стрілянина між жандармами і судетцями. Є вбитих кільканацять осіб і кількасот поранених. У деяких випадках судетці усунули пограничні сторожі й встановили повну комунікацію з німецьким боком. Кілька міст судетці цілком опанували, прогнавши звідти поліцію і владу. 

Уряд запровадив наглі суди, які складаються з судді, прокуратора, священика і ката та його помічника. Той суд об`їздить міста і судить злочинців та впродовж двох годин велить засуджених вішати. Проти тих судів німці вислали ультимат. Та суди працюють далі. Влада запевнила, що суди забере тоді, коли населення заспокоїться.

ЛОНДОН. — Англійський кабінет міністрів майже цілу ніч був зібраний у залі нарад, вичікуючи розвитку подій. В англійському кабінеті міністрів уже давно був поділ думок відносно чеського питання: одні були за уступки і віддання судетців Німеччині, інші за сильне становище супроти Німеччини. Цей поділ далі триває. Та помітно, що тепер сам Чемберлейн, що був за поступки, починає „штивніти" у відношенні до Німеччини і починає поважно говорити про війну. Вся англійська публична опінія починає схилятися до війни. Англійці говорить, що Гітлєра ніщо не задовільнить. По Австрії він захотів судетців, по судетцях він захоче Мемелю, а далі чогось іншого. Тому треба його завчасно спинити.

РОЧЕСТЕР (Мінесота). — Президент Рузвельт перервав свої відвідини хворого сина, що лежить по операції в шпиталі і виїхав до столиці. Промовляючи до людей, що зібрались у великій кількості на залізницю на його від`їзд, президент заявив, що надзвичайно серйозна ситуація в Європі заставляє його вертатись до Вашингтону. Президент вагався, чи їхати до Вашингтону, чи до Гайд-Парку, але по телефонній розмові з секретарем стейту Голом вирішив повертатись до Вашингтону, щоб бути „ближче європейської ситуації".

ПРАГА. — Ціла територія Судетів занурена в повстання. Тисячі судетців нападають на поліційні станиці й зводять з ними битви. В тих битвах обидві сторони вживають скорострілів, бомб і звичайних рушниць. Є десятки поранених. Повстання набирає чимраз гостріші форми.

ЛОНДОН. — Британський уряд заявив, що прем`єр Чемберлейн згодився поїхати до Гітлєра і безпосередньою особистою розмовою схилити йото до мирного полагадження судетського питання. Ніколи ще в історії такого не бувало, щоби прем`єр Великої Британії опусткався до такої поїздки. Та цікаве те, що цілий англійський кабінет міністрів, включаючи лідерів опозиції, вповні одобрив цей план Чемберлейна і навіть визнав йому велику відвагу. Також уся англійська суспільність, а з нею увесь світ трошки вільніше віддихнули на вістку про цю поїздку. Бо справи так стояли, що Європа з великою швидкістю гналася в напрямку війни. 

Чемберлейн розумів це і старався якимось надзвичайним рухом урятувати ситуацію. Він послав до Гітлєра телеграму, в якій просив у нього скорого побачення. Гітлєр за пів години відповів, що він готовий з ним бачитись, і призначив зараз побачення в своїй резиденції в Берхтесгадені. Чемберлейн вибрався туди літаком. Цікаве те, що про поїздку перед тим говорили вже у французькому кабінеті міністрів і французький прем`єр Далядіє не тільки що не мав нічого проти того, але ще й похалив Чемберлейна, щоб той спробував цього останнього способу. 

В Англії є таке переконання, що та поїздка може Англії і її політичним союзникам принести тільки користь. Бо коли з тої розмови таки нічого не вийде, то тоді англійський уряд могтиме сказати, що він спробував усього, але ніщо не допомогло. В той спосіб англійський уряд з`єднає біля себе все англійське населення, а також знаходить за кордоном багато приятелів. 

Урядові кола запевняють, що Чемберлейн не повіз із собою до Гітлєра ніяких планів розв`язки, а просто буде апелювати до нього, щоб він був більш поміркований. Інші говорять, що Чемберлейн згодиться на плебісцит судетських німців, що буде рівнозначне з відданням судетців Німеччині.

БЕРЛІН. — Англійський премієр ЧемберлейГн приїхав літаком до Мюнхену, а звідтам удався спеціальним поїздом до гірського помешкання Гітлєра в Берхтесґадені. На стації зустріли його юрби народу, а також почесна гвардія і чимало дипломатів. Звідти Чемберлейн подався до Гітлєра, який англійських гостей зустрів на ґанку свого дому. Всі вони відразу засіли до чаю, після якого розпочали дипломатичні розмови, що тривали три години.

Video YouTube

Зміст розмов заховано в повній тайні. Канцелярія Гітлєра видала комунікат, у якім тільки зазначено, що Гітлєр і Чемберлейн „щиро розмовляли" цілі три години, і що їх зустріч буде знову за кілька днів. Другого дня Чемберлейн вибрався до Лондону, щоб там порадитися зі своїми міністрами, а також щоб дати звіт перед парламентом. ГІо кількох днях він знов приїде до Німеччини на наради з Гітлєром.

З огляду на те, що зміст розмов захований у тайні, різні політичні кола пояснюють собі це в різний спосіб. Одні кажуть, що. Чемберлейн, котрий перед від`їздом до Гітлєра розмовляв телефоном і з Мусолінієм, а також з французьким прем`єром Далядіє, запропонував Гітлєрові „договір чотирьох потуг", себто Німеччини, Італії, Франції й Англії. В тому договорі вирівняно б усі непорозуміння і в той спосіб забезпечено б світові довгий мир. Інші говорять, що Гітлєр поставив Чемберлейнові нові домагання й останній мусив повертатись назад до Англії, щоб порадитися зі своїми. Назагал усі погоджуються, що, їдучи до Німеччини, Чемберлейн був готовий у судетській справі піти Німеччині на поступки. Але скорий від`їзд Чемберлейна декого настращив. Думають, що переговори розбились. Англійська і німецька преса  поводяться стримано, а навіть з песимізмом.

ПРАГА. — Провідник судетських німців, Генляйн, утік до Німеччини, бо після виголошення через радіо промови, в якій він закликав до відвертої револьти, чеська влада дала наказ його арештувати. Розрухи серед судетців тривають далі і поглиблюються. 

за матеріалами газети Свобода (вересень 1938 року)

Додати коментар