09.08.2018 11:31  Суворий 

Судетська криза: чехи відкидають ультиматум Гітлера, Європа мобілізується (вересень 1938)


ЛОНДОН. — Прем`єр Чеймберлен поїхав на свою другу зустріч з Гітлєром. Ця зустріч відбудеться в Годесбергу, в Німеччині. Говорять, що Чеймберлен повіз з собою „тверді" домагання до Гітлєра, в заміну за згоду Чехословаччини уступити судетських німців. Серед тих домагань найголовніше є те, що Гітлєр, коли буде сповнена уступка Чехословаччини, мусить демобілізувати велику частину своєї армії і повністю заспокоїти світ. Далі, мусить гарантувати, що решта Чехословаччини дістане повне політичне й економічне забезпечення з боку Німеччини. Про поляків і мадярів у тих домаганнях нема згадки.

ЛОНДОН. — В Англії помітно психічну переміну. Газети перестають хвалити Чеймберлена, а натомність дають великий розголос промові Ідена, який є проти політики уступок, а за опір. Також газети дають багато місця промовам Вінстона Черчіля, який є подібних поглядів, що й Іден. Англійська публична опінія починає переконуватися, що війна таки мусить бути, а те, що тепер робить Чеймберлен, тільки війну відсуває, але світ не заспокоює.

ГОДЕСБЕРГ (Німеччина). — Прем`єр Англії приїхав літаком до Годесбергу на свою зустріч з Гітлєром. Його привітали юрби німецького народу, а також почесна німецька сторожа. Відпочивши хвилинку в своїм готелі, він подався до резиденції Гітлєра. Останній зустрів Чеймберлена і його співробітників на сходах дому. Відразу вони подались на наради.

Video YouTube

ПРАГА. — Старий кабінет міністрів під керівництвом прем`єра Годжі усунено. Створення нового кабінету взяв на себе зненавиджений німцями ген. Сирови. Останній має велике довір`я серед чехів. Чехи справили в честь Сирового велику демонстрацію, на якій представник Сирового прочитав його відозву. В тій відозві Сирови запевняє чехів, що він не віддасть ні клаптика чехословацької землі в чужі руки. Також закликає заховати повний спокій і бути готовими до поклику до оборони батьківщини. Бенеш теж виголосив промову, в якій закликає населення до повного спокою, та запевняє, що нема чого боятися за Чехословаччину. В тій промові він натякає на якийсь „план".

РИМ. — Англійський посол лорд Перт відвідав міністра Чіана і мав з ним довгу розмову. Здогадуються, що він старався переконати Італію, що вона повинна стояти по стороні Англії, а не Німеччини.

ГОДЕСБЕРГ. — Після кількагодинного драматичного замкнення у своїй кімнаті Чеймберлин остаточно вирішив відвідати Гітлера і з ним розпрощатись. Перед тим він вислав був до Гітлера листа, в якому домагався письмового запевнення з боку Гітлера, що німецькі війська силою не вмарширують на чехословацьку територію. По кількох годинах прийшла відповідь від Гітлера, але в ній, за всякою правдоподібністю, Гітлєр відмовився це зробити. Чеймберлин через своїх радників подав до відома кореспондентів, що він вирішив повертатись додому, але перед тим побачиться ще з Гітлєром. Побачення наступило і тривало три години. Гітлєр висунув свої нові домагання, які Чеймберлин обіцяв передати Чехословаччині. По нарадах делегація Чеймберлина не видала ніякого комунікату, Зате комунікат видав штаб Гітлера. В тому комунікаті говориться, що оба державні мужі нараджувались над тим, як врятувати мир; розходження між ними є тільки в тому відношенні, як це зробити.

ПРАГА. — Празький уряд, за тихою згодою, Англії і Франції, видав заклик до населення про загальну мобілізацію. Покликано всіх чоловіків до сорока років. Мобілізація відбулася впродовж шістьох годин. Знавці твердять, що відбулась вона, в повному порядку. Внаслідок того чеська армія відразу збільшилась на півтора мільйони вояків. Президент Бенеш виголосив промову, в якій сказав, що приятелі Чехословаччини остаточно таки її не покинули. Вони вирішили дати їй поміч, якщо Німеччина її заатакує.

ПАРИЖ. — Французький уряд розпочав часткову мобілізацію своїх війск. Франція вже перед тим мала в два рази більше війська, ніж у мирний час. Тепер її армія знов подвоїться. Уряд прем`єра Далядіє видав офіційну заяву, що як тільки німецькі війська вмарширують на чехословацьку територію, Франція виконає своє зобов`язання перед Чехословаччиною.

БЕРЛІН. — Берлінські часописи подають, що у висліді переговорів між Гітлєром і Чеймберлином останній передав чехословацькому урядові німецький ультимат з порадою, щоб чехи його прийняли. Цей ультимат має в собі такі важливі тези: Негайне припинения всяких воєнних дій супроти судетських німців з боку чехів. Демобілізація чеської армії. Віддача судетських територій Німеччині до 1 жовтня 1938 року.

БУДАПЕШТ. — Угорщина розпочала часткову мобілізацію. Американський консул у Будапешті видав заклик до перебуваючих там американців, щоб негайно опустили край.

БУКАРЕШТ. — Довідавшися, що за Чехословаччиною далі стоїть Франція й Англія, румунський уряд знов заявив, що готовий пропустити на поміч чехам совєтські війська. Цю готовість Румунія була відкликала, довідавшися, що Франція не буде за чехів воювати.

ПРАГА. — Хоч ультимат Гітлєра має час до кінця цього тижня, та проте чехи відразу відкинули його. Бо умови його такі, що, принявши їх, чехи втратили б усяку самостійність. Гітлєр, передаючи ультимат через Чеймберлина, долучив теж карту, на якій є замальовані ті околиці, які чехи мали відразу віддати німцям, а також ті, в яких мають провести плебісцит. Замальовані околиці є далеко більші, ніж чехи собі уявляли. Вони охоплюють майже всі промислові центри Чехословаччини і ділять її на половину. Чехи твердять, що деякі околиці мають лише 35% німців. Ультимат також домагається, щоб усе майно в тих околицях залишилось неушкоджене. Та найважливіше в цьому ультйматі є те, що Німеччина ні словечком не згадує про гарантію нових чеських границь.

БЕРЛІН. — Довідавшись про відкинення ультиматума, Гітлєр попав у велику лють. Він відразу оголосив величезну маніфестацію всього німецького народу, що мала відбутись цього понеділка. Під час тої маніфестації він мав зложити перед німецьким народом якусь дуже важну заяву. Увесь німецький народ мусив прислухуватись до радіоапаратів, вислухуючи промови Гітлєра, що була повна войовничого характеру. Гітлєр думає взяти зброєю те, що вважає за німецьке.

ЛОНДОН.— Англія готується до війни. В усіх лондонських парках копають глибокі сховки перед бомбами. По всіх станицях Лондону приготовано для всіх грамадян газові маски. Ці маски приміряно для всіх громадян. На станціях скупчено величезну скількість залізничих вагонів і паровозів, щоб на першу вістку вибуху війни виселити значну частину населення поза місто.

До Лондону приїздить французький шеф штабу, ген. Гамелен, щоб разом з англійським штабом нарадитися над способом ведення війни.

БЕРЛІН. — Гітлєр виголосив історичну промову, в якій сказав, що Німеччина не відступить ні на крок від своїх жадань відносно судетських німців, і це тепер від чехів залежить, чи вони приймуть війну, чи мир. Гітлєр при тому також зазначив, що судетські німці - це останнє домагання Німеччини. Про Чехословаччину Гітлєр висловився відверто і говорив, що чехи тиснуть не лише німців, але й поляків, мадярів, словаків і українців. З ними всіма симпатизує він, говорив Гітлєр, але заразом додав, що говорить головне в обороні німців. Його промова, хоч рішуча, була стримана і дехто добачає в ній бажання в мирний спосіб полагодити судетське питання. 

ЛОНДОН. — Англійський уряд у порозумінні з французьким урядом вислав останню осторогу до Гітлєра через сера Вілсона, що разом з Чеймберлином відвідував Гітлєра. В тій осторозі, говориться, що в разі нападення на Чехословаччину Англія, Франція і Росія оголосять війну Німеччині. Тій заяві приписують величезне значення, бо дотепер Англія ще ніколи так виразно не говорила про війну і так виразно не зобов`язувалася до неї.

Та одночасно з тою погрозою вислано до Гітлєра ще одно прохання, щоб він таки приняв попередні умови, на які всі погодилися в Берхтесгадені. В тому листі Англія і Франція ще раз гарантували Гітлерові, що коли він прийме ті перші умови, то мирним шляхом дістане судетців.

ЛОНДОН.—Лондонський уряд розпочав часткову мобілізацію англійської армії, одночасно, заведено контроль цін на харчові продукти, так само, як це практиковано, в часі останньої війни. По парках далі копають сховища перед бомбами.

ВАШИНГТОН. — Президент Рузвельт вислав до німецького канцлера Гітлєра й чехословацького президента Бенеша депешу з особистим закликом полагодити свої різниці мирними переговорами й удержати спокій у світі. Президент пригадує начальникам обох цих держав, що їх держави колись зобов`язалися так званим договором Келога й Бріяна полагоджувати всякі різниці мирним способом. На його думку, „вживання сили не приносить ніякої розв`язки на добро людства". Як довго держави можуть ще з собою говорити, так довго ще не пропала надія, що розум, а не почуnnzя будуть вирішувати справу.

Президент надіслав теж свою депешу урядам Франції й Англії. 

ВАШИНГТОН. — У своїй відповіді Рузвельту  Гітлєр покладає всю відповідальність за вибух війни на чехословацького президента Бенеша, котрий, мовляв, може запобігти війні, приймаючи німецькі жадання. Гітлєр представляє положення німців у Чехословаччині як „крайньо нестерпні". 

за матеріалами газети Свобода (вересень 1938 року)

Додати коментар