19.08.2018 20:20  Суворий 

Судетська криза: мирний договір чотирьох держав підписано у Мюнхені (вересень 1938)


ВАШИНГТОН. — У вівторок президент Рузвельт вислав до канцлєра Гітлєра ще один телеграфічний заклик за мир. Президент підкреслює відповідальність канцлєра за оголошення війни та звертає йому увагу, що війна ніколи спірного питання не вирішує, бо й перемога й поразка у війні однаково безплідні. Він пропонує скликання мирної конференції, в якійсь європейській нейтральній країні для дальшого ведення переговорів. Радіо оголосили цей другий заклик Рузвельта всьому світові в перекладі мовами: французькою, іспанською, португальською, німець- кою й італійською.

ЛОНДОН. — Прем`єр Чемберлен виголосив через радіо промову до цілого світу, а головне до мешканців британської імперії. В тій промові він сказав, що положення являється мало надійне. За це він винував Гітлєра. Говорив, що дуже його здивувало те, що Гітлєр другий раз поставив далеко більші домагання, ніж перед тим. Проте Чемберлен зазначив, що він готов і третій раз їхати до Гітлєра, коли б це що небудь допомогло. Але, як є справи тепер, така поїздка нічого не принесе. Чемберлен говорив, що коли якась особа, чи цілий народ, хоче домінувати над світом, то таку особу, чи такий народ, треба спинити. Проте він зазначив, що буде докладати всіх зусиль, щоб в останній момент врятувати мир. В тій промові він закликав добровольців до армії, а також завзивав усіх бритійців, щоб виконали те, що до них належить.

ЛОНДОН. — Англійський король видав заяву, що нині оголошено в Англії надзвичайний стан. Така заява — це останній крок перед оголошенням війни. Заразом Англія почала проводити загальну мобілізацію. Покликано коло 60,000 резервових моряків. Усі пристані приспособляються до вимог війни.

БЕРЛІН. — Впродовж трьох годин маширували через Берлін військові частини, озброєні в наймодернішу зброю і танки. ГТеред палатою Гітлєра вони складали дефіляду. З Берліну вони помарширували в невідомому напрямку.

БЕРЛІН. — В останній момент перед тим, як мала вибухнути війна, Гітлєр змінив свою думку і замісць звертатися до зброї ще раз звернувся до дипломатичних ресурсів. У результаті він вислав телеграму до трьох держав, Франції, Англії й Італії, щоб їх представники з`їхалися негайно до Мюнхену і спробували розвязати теперішнє положення мирно. Свої воєнні кроки Гітлєр відтягнув тільки на 24 години. Коли б і ці чергові наради хибили, то цілком певно вже вибухне світова війна. На ці наради виїхали прем`єри трьох держав: Мусоліні, Чемберлен і Далядіє. На них, зрозуміло, буде і Гітлєр. 

ЛОНДОН. — У тім часі, коли Чемберлен виголошував у парламенті промову, в якій вияснював свою заграничну політику й підкреслював грізне положення, посланець приніс депешу від Гітлєра, запрошуючи Англію до чергових мирних переговорів. Депешу віддано міністрові Галіфаксові, який прочитав її з великим зворушенням. Опісля він подав депешу іншим міністрам; вони також читали її з великим зворушенням. Цілий парламент запримітив, що щось сталося, тільки Чемберлен не знав про це. На закінчення його промови йому підсунено телеграму. Він прочитав її і заповів зворушливо парламентові, що ще є надія на вдержання миру. По його обличчі котилися сльози.

БЕРЛІН. — Депеші президента Рузвельта справила велике враження на Гітлєра. Він зрозумів, що це означає втручання Америки до європейських справ і що Америка не стоїть по німецькім боці. Друга депеша озлобила німецький уряд до тої міри, що він вирішив не відповідати на це Рузвельтові. Тільки передові газети відповіли в тім тоні, що Америка не визнається в європейських справах; також вона до одних примінює засаду самовизначення, а другим її відмовляє. 

Та більше ніж президент Рузвельт подіяв на Гітлєра Мусоліні. Він говорив з Гітлєром цілу годину і схиляв його до переговорів. Правдоподібно Мусоліні натякав, що Італія в разі конфлікту буде нейтральна.

МЮНХЕН. — Чотири прем`єри, Чемберлен, Далядіє, Гітлєр і Мусоліні, по 9-годинних нарадах підписали мирний договір, на основі якого в мирний спосіб мається полагодити судетське питання. На основі, того договору 1 жовтня німецька армія має символічно перемарширувати через маленьку частину судетської території, щоб у той спосіб зазначити своє право до тої території, а також щоб дозволити Гітлєрові додержати його слова, що до 1-го жовтня німецька армія мусить вмарширувати на ту територію. Дальшу частину території німці займуть впродовж наступних десятьох днів. У тих територіях, де населення пів-на-пів німецьке і чеське, проведеться плебісцит впродовж жовтня. Ці операції будуть проводити під наглядом міжнародньої армії, а також міжнародньої комісії, в склад якої будуть входити німці, англійці, французи, італійці і чехи. В кінці найважнішою точкою має бути те, що всі держави-учасники, включно з Німеччиною, мають загарантувати решту чехословацької території. 

БЕРЛІН. — Серед німецького населення панує велака радість з причини підписання мирного договору. Німецькі газети пишуть, що це повний успіх їх „фюрера". Проте напади на Чехословаччину не припиняються. Також війська далі йдуть у напрямі Чехословаччини.

ЛОНДОН. — В Англії також радість з приводу примирення, але англійці не такі вибухові в своїх почуттях і гадають, що це ще не кінець, що небезпека може кожної хвилини знову виринути. Тому і цивільне населення й уряд далі проводять воєнні приготування. Надіються, що після цієї „научки" в Англії будуть поволі проводити примусову військову службу.

ПРАГА. — Чехословаччина віддидхнула на вістку про підписання примирення, але назагал панує смуток, бо всі переконані, що це сталося коштом чехів. Військове приготування далі існує. Є також такі думки, що чехам буде важко відтягнути армію з судетських територій, а то тому, що та армія морально була приготована вже до боротьби. Також уряд натякнув, що він іще фактично тих умов не прийняв. Бо хоч на них згодився чеський посол, що перебуває в Мюнхені, то уряд поки що ще їх не підтвердив.

МОСКВА. — Совєти дуже незадоволені з підписання мирового договору. Вони хотіли війни. Совєтські газети твердять, що це „уступка перед фашистівськими державами". А ще більше вони бояться „пакту чотирьох", бо тоді всі спірні питання в Європі полагоджувано би без Совєтів.

Video YouTube

ЛОНДОН: — Прем`єр Чемберлен дістав величезне приняття, коли повернувся додому. Сотні тисяч людей прийшли на летунський майдан його привітати. Потім той шлях, яким він їхав до Лондону, по обох боках був оточений непроглядними масами народу, що на його честь викликували різні привітні оклики. Чемберлен, як тільки зліз з літака, через радіо прочитав лист, який він підписав разом з Гітлєром. А в тому листі говорилося, що Німеччина й Англія відтепер будуть полагоджувати всі свої спірні питання мирно і ніколи не будуть з собою воювати. Пізніше Чемберлен запевняв, що мирний договір у Мюнхені запевнив мир в Європі щонайменше на одне покоління. Чемберлен закликав людей, щоб ішли тепер спокійно додому і мали гарний, спокійний сон. Очікується, що політика Чемберлена все-таки зустріне певну критику цього понеділка в парламенті. 

за матеріалами газети Свобода (вересень 1938 року)

Додати коментар