Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.03.2012 12:17Вірш
Про життя і смерть  Про Бога  
Хантеру
90000
© Володимир Пірнач

Хантеру

Літературному богу присвячено

У віці 67 років, Хантер Томпсон застрелився, залишивши невелику записку: «Більше ніяких ігор. Ніяких бомб. Ніяких прогулянок. Ніяких веселощів. Ніякого плавання. 67. Це на 17 років більше, ніж 50. На 17 більше того, чого я хотів. Нудно. Я завжди злий. Ніяких веселощів ні для кого. 67. Ти стаєш жадібним. Веди себе на свій вік. Розслабся – буде не боляче.»
Володимир Пірнач
Опубліковано 23.03.2012 / 10042

Я не покину цей світ і Він не залишить мене, 

у нас є домовленість про стосунки, 

хоч і не знаю куди він мене приведе 

на сцену чи все ж за лаштунки. 

 

Та це не важливо, мені все одно, 

головне щоб був простір для нового кроку, 

світ мені якось сказав - ми заодно, 

бо ми відрізняємо день від року. 

Світ говорив - подумай старий! 

Ти можеш усе, що сам забажаєш, 

Ти не такий уже і простий, 

сьогодні ти ходиш, завтра літаєш, 

і якщо ти не знаєш чи справді живеш, 

то пам’ятаєш, що точно будеш, 

і якщо не впевнений, що знайдеш, 

то переконаний, що не загубиш. 

Тому і мета не пропадає, 

ми маємо ціль, і не знаєм дороги, 

ще маємо тих, хто нас чекає, 

спокутує душу, знімає тривоги... 

 

І я, розбираючи ці слова, 

знаходив відповіді на питання, 

а з неба поволі стікала вода  

приборкуючи хтиві бажання. 

Тоді я дивився в очі дощу, 

збирався з думками, шукав поради, 

і вірив відверто, хоча би тому, 

що від нього ніколи не очікував зради. 

А трохи потому, вдихнувши глибоко, 

потиснув руку, кивнув на згоду, 

випустив дим, ніби так ненароком, 

отримав очікувану нагороду. 

Я зрозумів, що йти пора, 

обрав звичайний для себе спосіб, 

холодна зброя біля виска, 

заплющити очі і далі на осліп. 

 

Та коли я зібрався зробити крок, 

раптовий сумнів забравши спокій, 

не дав мені звично звести курок 

у сильній руці холодній і мокрій. 

Тоді відвернувшись від вікна 

Побачив, що поряд стояла жінка 

гарна і ніжна, трохи сумна 

загадкова, наче чиста сторінка. 

Я її упізнав, вона вчасно прийшла 

забрати мене у нові дороги. 

та я сумнівався чи справді пора 

забути про радість, печаль і тривоги. 

Я їй сказав: "Присядь, почекай, 

треба трохи часу, аби зібратись." 

Вона посміхнулась і сказала - давай, 

мені все одно ніде податись. 

 

Я розгубився на мить і застиг, 

не знаючи, що далі робити. 

невже я справді усе вже встиг, 

щоб світ мене зміг отак відпустити? 

Поглянув їй в очі - вона мовчала, 

дивилась на мене без смутку та жалю 

вона вже не раз таких забирала, 

сповнених відчаю та печалю. 

А згодом, порушуючи наше мовчання, 

вона підійшла до мене спокійно, 

наших рук несміливе торкання, 

у той момент, я став невільний. 

І взявши мене обережно за руку 

вона сказала: ходімо зі мною 

я пам’ятаю про нашу поруку, 

нічого не станеться сьогодні з тобою. 

 

Вона прочинила кімнатні двері, 

всміхнулась, кивнула у бік головою, 

в загадковій і звичній своїй манері 

так дивно манила мене за собою. 

Туди, де сотні порожніх життів 

кипіли і не знали спокою 

бо кожен із них, як і я хотів 

лише за мить порвати з собою. 

Я туди не заходив, там надто смерділо людьми, 

такими справжніми і такими живими. 

вони споглядали на мене з пітьми, 

дивились на світло очами пустими. 

Тоді я просто закривши двері. 

поклав на столик нагріту зброю, 

бо не важливо коли ти підеш. 

Все що важливо - лишатись собою. 

Київ 20,10,2011
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.11.2009 Публіцистика / Медицина і здоров`я
А/N1H1 чи А/ H1N1
25.03.2012 Поезії / Білий вірш
Білий вірш про час
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Котрась із вас / Вірш
Чиєїсь схопитись руки
05.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Не б’ється Серце
05.12.2016 © Віталій Перетятько / Гумореска
Останнє соцопитування
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Драматичний вірш
Дев`яносто
05.12.2016 © Світлана Холодна / Ліричний вірш
Татку, таточку, татусю...
Вірш Про Бога
28.03.2012 © Ігор Рубцов
Маю все...
23.03.2012
Хантеру
19.03.2012 © Чернуха Любов
із запахом бізнесу
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 9 (9+0+0+0+0)
Переглядів: 114  Коментарів: 12
Тематика: Вірші, Хантер Томпсон, поезія, життя і смерть, Бог, роздуми
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.05.2013 14:42  Наталія Сидорак для © ... 

Я ніколи нікого не хвалю. Я говорю тільки правду. Якби ти писав погано - я б сказала, або промовчала. А констатація фактів - це не похвала. 

 27.05.2013 14:27  Наталія Сидорак для © ... 

Мені подобається твій підхід до ситуації - коротко, чітко, без лишніх рухів... Мало таких людей...
P.S.: Ти правда пишеш дуже талановито... Чіпляєш за живе, тримаєш у напрузі, розкриваєшся до кінця, в той же час залишаючи щось таємниче, невловиме... Здавалося, вивертаєш душу назовні в своїх творах... Але все рівно залишається відчуття, що щось "ускользает" (не змогла найти українського слова)... Паузи в творчості бувають... Я не писала майже 10 років... Думала, більше не зможу... Багато чого хотілося сказати, але на папір не лягало... А потім прорвало на повну... Просто потрібен каталізатор... 

 27.05.2013 14:16  Наталія Сидорак для © ... 

Цей вірш мені особливо подобається... Багато чого чіпляє в мені...
 
Короче, шукай натхнення і пиши... Ти просто не маєш права не писати! 

 27.05.2013 14:14  © ... для Наталія Сидорак 

:)
бачу пішла по другому колу.. 

 27.05.2013 14:08  Наталія Сидорак для © ... 

Плюсую ще раз... Беру свої слова про прозу назад - поезія також крута) Пиши і прозою і віршами))) 

 02.04.2013 18:07  © ... для Наталія Сидорак 

:) я радий що тобі подобається 

 02.04.2013 18:03  Наталія Сидорак 

Я просто в захваті від цього твору! Неперевершено красиво! і так глибоко! Браво! 

 24.03.2012 02:05  © ... для Тетяна Белімова 

:) 

 23.03.2012 18:19  Тетяна Белімова 

Браво! Прочитала на одному подихові! Стільки емоцій і почуттів! Дякую Вам дуже-дуже!

 23.03.2012 13:10  © ... 

Дякую всім,
Поезія це не моє, просто на цьому порталі проза якось майже не йде, вирішив додати вірш) 

 23.03.2012 12:24  Олександр Новіков 

Цікаво, сподобалось 

 23.03.2012 12:24  Тетяна Чорновіл для © ... 

Вражаюча поезія! І висновок, як постріл!
 Все що важливо - лишатись собою.

Дякую! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
03.05.2011 © Наталі
14.09.2011 © Ілля Герасюта
03.02.2014 © Віктор Насипаний
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди