24.03.2012 23:04
-
142
    
  2 | 2  
 © Толік Панасюк

Самітник

Самітник

Мені потрібен давній монастир 

В якому не має огорожі, 

Я б висікав у скелі Самотнє місто, 

Прихисток химерам. 

Безглузда праця краща за буденність, 

Звільняє розум від постійної лічби, 

Від протиставлення користі і безумства. 

Безжальний цифровий формат. 

Химерам, байдУжа мотивація утечі, 

Вони шукають власного житла. 

Можливо хтось бажає перевтілень. 

Для мене досить втілення одного. 

Найбільша насолода, коли вщухає біль. 

Без болю, якось все втрачає зміст… 


Мені потрібно відшукати монастир. 

Я не умію невмотивовано коритись, 

Не ставити даремних запитань, 

Я не умію молитися за ближніх, 

Лише за недругів і ворогів. 

А ще у мене страх перед невиплаченим боргом, 

Хоч я ніколи у борги не брав, 

Та з того що не брав, росте пеня. 

Хтось просто так заставив мою душу, 

Хтось викупив, уже раба 

Змінивши правду на закон, 

Паркан, 

В якому милість й благодать 

Портали мотивацій упокорених… 


Мені потрібен монастир 

В якому самітники спростовують закон. 

Я не бажаю змінювати світ 

Лише сховатись хочу 

Від його обіймів. 



Дрогобич., 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.04.2012 07:55  Деркач Олександр => © 

Якщо є бажання звільнитися, то все-таки світ Вас спіймав, як і всіх...ВІрш сподобався

 24.03.2012 23:29  Каранда Галина => © 

Найбільша насолода, коли вщухає біль. - це точно...
увесь вірш дуже глибокий. багато думок і мені близькі.  теж не вмію невмотивовано коритись...