Ти забрала у мене все… все чим я жив до тебе, все чим цікавився і займався доки не з’явилась ти. Я перестав проводити вільний час у колі друзів і повністю віддав його тобі, тому що ти цього вимагаєш. Абсолютно весь свій час я присвятив тобі. Я засинаю і прокидаюсь з думкою про тебе. Ти даєш мені багато і зате вимагаєш свою ціну, ціну яку я слухняно сплачую. Цією ціною є все. Всі хто мене знав до тебе помітили, що я дуже змінився, я постійно думками біля тебе, де б я не знаходився, і з ким би не спілкувався. Ти перевернула мій власний маленький світ з ніг на голову, хоча для того, щоб його побудувати мені знадобилось багато років. Ти приємна, ти відкриваєш у мені нові сторони.
Ти навчилась мною маніпулювати, і я, з кожним днем, стаю все більш залежним від тебе. Ти можеш просто мовчати, не казати ні слова, знаючи напевно, що завтра я буду поруч. Можеш відверто знищувати мене, але завтра я знову буду з тобою… знову, і знову, при будь-яких обставинах я повертаюсь до тебе. Я боюсь тебе втратити, хоч ти точно знаєш, що я тебе не люблю. Коли я з тобою то забуваю про все на світі. Забрала мене всього і повністю, а я не опирався тому і тепер цілком належу тобі, і я знаю точно, що без тебе не зможу ніяк…
Вибач, ти у мене не перша, та певно і не остання, але я навіть не наважуюсь порівняти тебе з кимось із них, з тих, що були до тебе, вони навіть на один рівень з тобою не стануть!
Я просто шаленію коли торкаюсь твого тіла. Твоя білосніжна шкіра просто вириває мене з колії цього життя, мої руки перестають бути підконтрольними моїй свідомості. Я знаю всі ерогенні зони на твоєму ніжному і біленькому тілі, і я точно знаю коли і в який момент мені податись до тої, яка вимагає моєї присутності.
Ще з жодною я не був таким щирим і відвертим як з тобою, і ти це відчуваєш. Ти не схожа на інших, ти щиро посміхаєшся мені коли знаєш, що я йду до іншої, дивлячись на мене навіть із якимось заохоченням до цього, я думав таких нема… це навіть не вкладається у моїй, вже майже, пустій голові. Ти ідеальна…
Часом я буваю грубий, але ти все ігноруєш і мило посміхаєшся мені. Деколи я буваю жорстокий з тобою, в пориві емоцій я можу навіть вдарити тебе, але ти знову будеш мовчати і посміхатись мені. Та і що ти можеш мені зробити? Ти ж просто моя клавіатура…
Володимир Пірнач©
Осінь 2008 рік (ред. 22.10.2009)
