Туман
Туман спустився до землі
І світло із вікна,
Як добре зараз в самоті,
Подумать про життя.
Як добре жити в цій красі
І милуватись цим,
Не бачити чужі гріхи
Під небом тим нічним.
Чужі гріхи й свої гріхи,
Закутав все туман,
І ті слова гіркі й скупі
Зібрав і посплітав.
Клубок бездарності людей
Скрутився й десь лежить,
Я мов сліпий, глухий й німий
І все кругом мовчить.
Так гарно погулять вночі,
Коли ідеш в туман,
Бо лише тут усі сліпі,
Глухі, німі і сплять.
09.11.05 р.
