29.03.2012 20:56
-
1494
    
  10 | 10  
 © Антоніна Грицаюк

Спогади про маму

з рубрики / циклу «Матусі»

Я хочу до неба торкнутись руками, 

Я бачу сліди там рідної мами. 

Давно вже матуся пішла в небуття, 

Звідтіль не буває нам вороття. 


Лиш спомини гріють душу, серденько, 

В снах ви матусю завжди близенько. 

А очі відкрию тихо заплачу, 

Більше живою вас не побачу. 


До смерті спочинку ви мамо не мали, 

Шили, в’язали і вишивали. 

Лад в огороді, в подвір’ї і в хаті, 

На щире серце завжди багаті. 


Квіти під хатою пишно буяли, 

Ви їх до серця свого пригортали. 

Горнули квіти, а ми до вас діти, 

Завжди теплом щирим зігріті. 


Ту вашу науку завжди пам’ятаю, 

Синочків своїх тим теплом зігріваю. 

Душу віддам і щире серденько, 

Так, як для нас у свій час моя ненько. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.04.2012 10:53  Сашко Новік 

цікаво