30.03.2012 20:37
-
245
    
  1 | 1  
 © Лідія Яр

з рубрики / циклу «різне»

Такою всюди віє самотою,

Що місяць змерз і заховався в хмари.

Затихли сонно верби над водою,

Стоять похмурі, схожі на примари.


Ти не прийдеш! Чекаю я даремно.

Це знають всі. Й природа аж кричить.

А серце жде й надіється непевно

І так болить... О як воно болить...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.03.2012 20:46  © ... => Каранда Галина 

Дякую. Оптимістично у мене не виходить.

 30.03.2012 20:45  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже тужливо! Гарно, але якось не по собі!

 30.03.2012 20:43  Каранда Галина => © 

так... нашого тужливо-плакучого полку прибуло... хочеться порадити оптимізму, та сама така...
ви пишете дуже сильно і гарно.