Тетяна Чорновіл Паростки любові
Любові сповнену весну
Чекають в липах сни зелені,
Бруньки стріпнулися від сну
На клені.
На клені птаство ллє пісні
Крізь ранку сонячні мережки,
Берізки вбрались в запашні
Сережки.
Сережки з полум’яних зір
Шукає ніч у хмарну пору,
Сади пірнуть у цвіту вир
Вже скоро…
Вже скоро! Води стугонять,
Скресають в котики вербові,
Передчуттям щемким п’янять
Любові.
02.04.2012 21:18 © ... |
Дуже вдячна всім за приємні відгуки!!! |
02.04.2012 17:32 Тетяна Белімова |
 Довершено! І за формою, і за змістом! Дуже сподобалось! |
02.04.2012 13:44 Сашко Новік |
 Надзвичайно |
02.04.2012 10:46 Каранда Галина => © |
 то ще народу мало було!) думаю, ми б зараз помітили.... |
02.04.2012 10:43 © ... => Каранда Галина |
Дякую! Насправді таке "коло" піддивилася колись у якогось автора! Ще й вірш написала (тепер уже й не пам"ятаю назви). Правда, там останні рядки строф були не короткі, а повні, тому так ніхто й не помітив, що кінець останнього - це початок наступного! А я старалася! :)))) |
02.04.2012 10:32 Каранда Галина => © |
класно! Ви невичерпний кладезь ідей! |