04.04.2012 12:23
-
1056
    
  3 | 3  
 © Андрій Гагін

Весняне пробудження клена

з рубрики / циклу «Чарівний, дивний світ. Весна»

Весна… 


Кленові листки ледь прорізують спокій; 

Витрушує зовні весняне тепло. 

В цей час оживає в глибинах глибоких; 

Зелене прядеться листків полотно. 


Розлогими стеблами тепляться соки; 

Текуча невпинність кленове буття. 

І у меристемах, чисельних затоках – 

Зростають бруньки – мов кленове дитя. 


Їх час вже іде – лиш здається, спинився; 

Мов марення, вічність, одвічність життя. 

Зростають жаринки зеленого ситцю – 

Пряде полотно, це кленове, весна. 



03.04.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.04.2012 15:23  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую! Приємно, що сподобалось )))

 04.04.2012 17:28  Тетяна Белімова 

Ситець, полотно - дійсно чимось тепленьким повіяло, тим, що можна одягти клену на себе.

 04.04.2012 16:59  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую Тетяно! Повільно щось пряде, поки-що тільки в поетичних словах наших віршів )))

 04.04.2012 12:36  Тетяна Чорновіл => © 

Прясти кленове полотно - це так красиво і почесно! Розумничка - наша весна! А Ви й підмітили те прядиво! Гарно! :)))