05.04.2012 12:45
120 views
Rating 5 | 2 users
 © Автор Невідомий

Я не забуду тебя. Обещаю. 

Смущенным утром сентября 

И восторженно цветущим вечером мая 

Ненарочно снова вспомню тебя. 


Письмо пожелтело от времени, 

Дождями смыты чернила... 

А мысли к тебе льнут. Где же ты? 

Сердце любит. Еще не забыло. 


В уголке храню воспоминания, 

Протирая по пятницам пыль. 

Вот, задела опять. Разбивается 

Больно в слезы буковка "мы". 


На душе крестиком вышито 

Твое имя. Холод сквозит: 

Ведь дверь до сих пор незакрыта-то... 

Все надеюсь. Все жду. Приходи. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Пустынны улицы, холодный шепот ветра... | Автор Невідомий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сміється сонце й горнеться до неба... | Автор Невідомий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Автор Невідомий.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Автор Невідомий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо