Туманне суфле
Мов лезом ріжеться суфле –
Та к ми влітаємо в туман.
Здається, мій вагон в піке
Все час від часу поринав.
Він лине знов у небесах,
Не видно поля і угідь.
В туманний ранок їде сам,
По рейкам досить швидко мчить.
Я заворожено дивлюсь,
Як розрізається суфле.
І дещо сумно посміхнусь,
Зустрівши хмару, мов бізе.
К-П, 24.10.2009