Схоронила я в негоду...
Схоронила я в негоду
Свої сльози під дощем,
Змила повінь мою вроду,
Грець із нею -
На все згодна
За один спокійний день.
Ночі кличуть у тенета,
Обіцяють солодку муку,
Я не хочу тієї наснаги,
Я мрію про тишу -
До біса прекрасну розпусту.
Руки-крила розпустила
Наді мною любов безталанна,
Пригортає до себе, як рідну,
Гайда геть, не до тебе я прагну.
Закричала і впала додолу,
Замовчала надовго, назавжди,
Дотерпіла до останнього поштовху,
Тепер назад зась -
Я полишусь одна, як лялька зламана.