Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.04.2012 01:08Оповідання
Фантастика  Про молодість  Про кохання  Про життя і смерть  Про сучасність  
П`ятниця,  13-те
40000
Без обмежень
© Каранда Галина

П`ятниця, 13-те

фантастика

сюрприз

для Ницика Андрія.
Каранда Галина
Опубліковано 13.04.2012 / 10506

Андрій тихесенько прочинив двері і зайшов до квартири. Насправді йому дуже б хотілося зараз грюкнути ними спересердя, зігнавши злість за важкий і неприємний робочий день, та батьки вже мали спати, і синівська турбота пересилила чоловічий гнів. Роззувся, пройшов на кухню. На столі лежала записка. Дрібненький мамин почерк сповіщав: «Ми в селі у тьоті Люсі. Їй погано. Не змогли до тебе додзвонитися.»

- От чорт! – хлопець витіг з барсетки телефон. Звичайно ж, той був відключений, - сіла батарея. Переривши пів-кімнати у пошуках зарядного, Андрій нарешті ввімкнув мобільний.

8 неприйнятих. 5 з них від мами, 2 від Олени – дівчини, стосунки з якою нагадували народну пісню: «та й не знаю, що робить, - чи покинуть, чи любить.» І один з якогось невідомого номера.

Хлопець набрав маму. «Абонент не може прийняти Ваш дзвінок…»

Клятий МТС! У місті діє безвідмовно, а от в селі, де жила тьотя Люся, - мамина сестра, - доводилося іноді на драбину вилазити, щоб піймати зв‘язок…

- Мама точно зараз не на драбині…, - безглузда думка прийшла в голову, і парубок посміхнувся. Та відразу ж стримав себе: хтозна, що ж там з тіткою, що батьки аж удвох поїхали…

Олені передзвонювати не хотілося. А що ж то за невідомий номер? Андрій поглянув на телефон: +3804413042012…

- Щось не так. Задовгий наче… точно, цифра одна зайва! Дивно! Навіть дуже дивно…

Поглянув ще раз уважніше.

- Так це ж сьогоднішня дата! 13. 04. 2012 Ага, 13 квітня, п‘ятниця. Саме сьогодні! Що за чортівня?!

Хлопець трохи повагався: набрати…не набрати… Не мав звички передзвонювати на невідомі номери. Бо всяке ж буває… Кому треба – додзвоняться… та тут цікавість таки перемогла.

Голос у трубці був надзвичайно лагідний і приємний.

- Доброї ночі! Вітаємо Вас в прямому ефірі радіо «Оз»

- Ну її, ту Олену… - відразу подумалося. Наступна думка: « В прямому?! З якого це переляку мене в прямий ефір занесло?»

Андрій швиденько натис відбій… Та зв‘язок не пропав!

- Не мовчіть і не намагайтеся вимкнути телефон, - мило продовжувала дівчина. - Нічого не бійтеся. Вам неймовірно пощастило – Ви потрапили на розіграш! Відповісте всього на декілька питань, і отримаєте приз!

- А що це за радіо таке? Ніколи не чув про нього…- пробурмотів хлопець…

- Нове, зовсім нове, експериментальне радіо «Оз»

- Щось мені Кінгом запахло..

- Так і є. Назва саме з нього…

- Веселенько…

Дівчина засміялася:

- А хіба я обіцяла, що буде веселенько?

- Та ні, наче не обіцяли, - хлопець вже прийшов до тями, заспокоївся і вирішив трохи пофліртувати. – Але я на це надіявся!

- Даремно надіялися, - дуже серйозно відповіла дівчина. - Давайте грати.

- Та я не проти, - засміявся, - а в що саме?

- Я задам Вам кілька питань. Відповісте чесно, - отримаєте приз. Збрешете, - будете покарані.

- Ого, заявочки! Самі мені перші подзвонили, а тепер карою грозять! А що за кара?

- А Ви не брешіть! Повірте, приз того вартий!

- А що за приз?

- Це сюрприз. Так як і кара.

- От тобі й на! Це наче « Піди туди, не знаю куди, принеси те, не знаю що!». І питання такі ж будуть?

- Майже. Ви готові.

- Та я завжди готовий! – Андрій намагався запхнути в ці слова якнайбільше змісту і передати його грайливою інтонацією.

- Добре, тоді почнемо.

За вікном раптом здійнявся вітер, під його поривом гепнула квартирка на кухні і замигала лампочка.

- Зашибісь! - подумав хлопець. Йому вже не хотілося фліртувати з цією занадто серйозною радіоведучою і грати в її дурні ігри. Та якось незручно було вже відмовлятися…

- Ну, давайте!

- Перше питання: як Вас звати?

Андрій зареготів:

- ДА! Солідні в Вас питання?! Андрій я!

- Це правда.

- Та ясний перець! Звісно, правда! Я ж боюся кари! – до хлопця повернувся настрій.

- Друге питання.

Чи любите Ви Олену?

- ЩО?!! То це все вона вигадала?! Типу розіграш такий? Підстава? Та пішли ви всі! І вона разом з вами!

Андрій сердито натис відбій. Та ніщо не змінилося. Тобто, змінилося, але не так, як він хотів. Зв‘язок не пропав, зате лампочка, що до того тривожно мелькала, згасла зовсім.

Хлопець знову, вже вкотре, чортихнувся, і пішов шукати свічку. Вітер продовжував терзати кватирку.

Нарешті свічка запалена, і Андрій взяв до рук телефон…

- Я ж казала – не треба вимикати..

Стало страшно. Телефон вперто не хотів вимикатися…Поклав його на край столу і перейшов зі свічкою в іншу кімнату…

Поставив свічку на журнальний столик – і завмер: в освітленому колі лежав його, наче ж залишений на кухні, мобільний… Він був певний, що не ставив його на гучний зв‘язок, та прилад все тим же приємним дівочим голосом «вещал» на всю кімнату.

- З гри вийти вже неможливо, раз згодилися грати. Вам дешевше буде просто чесно відповісти на запитання…

- Та дістала вже! Які, блін, запитання! Це тебе Лєнка підмовила?!

- А вона вміє виробляти таке з телефоном?

Андрій осікся… Не відьма ж, зрештою, його Олена… Бррррр-р. То що ж тут відбувається? А! То він просто спить і бачить кошмар… Тоді треба прокинутися…

Погляд ковзнув на шпильку, якою мама пришпилила до штори декоративного метелика.

Вийняв її і різко ввігнав собі в долоню…

- АААААААААААААААААААА!!!!!!!!!

Боляче було реально. І прокинутися не вийшло.

- Це не сон, - спокійно повідомив телефон. Голос ведучої вже не здавався приємним.

Андрій схопив свою недешеву «нокію» і викинув у вікно… Це вже було схоже на паранойю… Дуже схоже… Вітер дужчав.

...На столі мигав підсвіткою телефон…

Хлопець знесилено сів.

- То як? Ви готові продовжувати гру?

- А в мене є вибір?

- Немає.

- То чого ж питаєш?! – зірвався він.

- Повторюю запитання: Ви любите Олену?

- Ні! Не люблю?! І чим більше питатимеш, тим більше я її не любитиму!!!

- Це правда. Наступне запитання : Ви здатні на вбивство?

Андрій заціпенів. Ця гра йому ой як не подобалася!

- Та зараз я вже на все здатний!!!!! РРРРРРРРРРРРРРРРРРР!!!!!!

- Заспокойтеся і відповідайте на питання?

- Та яке вбивство? Що ти городиш? Муху можу вбити! Кошенят колись топив! Це ж вбивство! Здатен!

- А дитину?

- Нііііііііііііііііііііііііііііііііііі!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

- Точно?

- ТОЧНО!!!!!!!!!!!

- А якщо вона дуже маленька і дуже Вам не потрібна?

- Ніііііііііііііііііііііі!

- Ви відповіли чесно. Скоро отримаєте свій приз.

Телефон вимкнувся. За вікном вітер потроху вщух, але полила злива. Андрій сидів за столом, обхопивши голову обома руками.

Може, таки приснилося? На лівій долоні запеклася кров…

З‘явилося світло, хоч потреби в ньому вже не було. Шоста ранку.

Механічно взяв до рук телефон і натиснув на кнопку виклику…. Куди він телефонував востаннє? Ах, да, на 13042012…

Несподівано трубку взяла мама:

- Синочок, тут зв‘язку не було! Вже все нормально! В Люсі був гіпертонічний криз, але зараз вже все нормально. Не турбуйся, тато сьогодні повернеться, а я ще пару днів тут побуду! Ти як?

- Добре. У мене все добре…

- Ну й слава Богу! До побачення, бо я так спати хочу… всю ніч не спала…

Андрій відключився і промовив:

- Я теж..

Повагавшись, набрав номер Олени..

- Привіт, сонце. Ти дзвонила вчора…я оце тільки звільнився…

- Звільнився? Під ранок? Від чого?

- Давай не зараз… потім розкажу? Ти що вчора хотіла?

- Я?... та нічого… Хіба тільки сказати, що я вагітна…

……………………………………………………………

Лубни 13.04.2012
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
05.04.2012 Поезії / Вірш
Пробачте, я не вмію вас боятись...
14.04.2012 Поезії / Вірш
Що тим паломникам у п‘ятницю нейметься?
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
фантастика
07.09.2011
природний добір
13.01.2012
П`ятниця, 13-те
13.04.2012
П`ятниця, 13-те (фантастика)
13.07.2012
Пункт прокату (П’ятниця, 13-те)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 259  Коментарів: 20
Тематика: Оповідання, про життя і смерть, молодість, фантастика, сучасність, кохання, 13, пятниця, сюрприз
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.04.2012 00:11  Ницик Андрій для © ... 

Чесно, я б не відмовився від такого розвитку подій. :) Хоча, мені зараз більше здається, що на основі вашого коментаря можна було б написати фантастичне оповідання про програміста, який заснув на робочому місці і побачив себе відомим письменником. А потім як прокинувся побачив, що заснув на клавіші BACKSPACE... :) 

 15.04.2012 21:30  © ... для Ницик Андрій 

Воістину воскрес! який заплутаний коментар!:) а, може, я в старості підсяду на Ваші романи, і їх екранізовані версії!) 

 15.04.2012 21:27  Ницик Андрій для © ... 

хе-хе-хе
Не хвилюйтеся, скоріше рак на горі свисне, ніж Ви прочитаєте мою відповідь будучи в старості. :) Так що все гаразд.

До речі, ХРИСТОС ВОСКРЕС!!! 

 15.04.2012 18:31  © ... для Ницик Андрій 

:) сподіваюся, це буде не в дуже глибокій старості? хотілося б трохи раніше... Ви ж врахуйте, що я старша, щоб ще з ума не вижила, коли прийде, нарешті, оте Ваше "після",,,,,,,,,,,,,..:) 

 14.04.2012 18:29  Ницик Андрій для © ... 

Ну, спровокували, то спровокували. Але ж Ви мене знаєте. :) Відповідь буде довгою... Тобто не відразу і не завтра, і не післязавтра і не опісля післязавтра. :) 

 14.04.2012 11:47  Ника Жикол для © ... 

Несподівано! 

 14.04.2012 05:42  © ... для Ницик Андрій 

:) ну, слава Богу. обійшлося!) не побили:) рада, якщо справді сподобалося, бо сама ледь вирулила той сюжет хоч куди-небудь ( думаю, Ви коментарі читали, там пояснено) а Щодо збігів... Я як прочитала "моторошні", то аж злякалася: думала, у Вас і тьотя Люся, і дівчина Олена, і женитися змусили:))))) А так - чепуха! хіба то збіги!) я частенько забуваю телефон підзарядити, в селі МТС ловить погано, тому основний мій номер Київстарівський, передзвонюю дуже рідко взагалі, а на невідомі номери - майже ніколи, Кінга люблю, а світло періодично у всіх гасне, якщо свічку об"єднати з Кінгом - самий зайчик буде!) так що той Андрій з половини з мене писаний!) я, правда, хотіла спочатку його програмістом зробити, та воно якось відразу не туди повернуло, ця деталь була б зайвою. надіюся, цим оповіданням достатньо спровокувала Вас на нові твори?:) а тією ж монетою....ну-ну...:))) цікаво було б!

 14.04.2012 01:24  Ницик Андрій для © ... 

Ну, тікати й ховатися нікуди не треба, Андрій же не здатен на вбивство! Тим паче через Інтернет. :)

А мені РЕАЛЬНО СПОДОБАЛОСЯ! Жива мова, гарний перехід і сюрприз у кінці. Напевне ТОЙ Андрій одним місцем (совістю) відчув, що потрібно подзвонили Олені.

А тепер про моторошні збіги :) :

1. У мене РЕАЛЬНО сів телефон сьогодні. Ось собі йду, думаю, потрібно подзвонити додому й спитати, що купити в магазині. І на тобі!

2. В татовому селі ситуація з драбиною ще кілька років тому була реальністю... Там, пр...

 14.04.2012 00:04  © ... для Ницик Андрій 

:) я зрозуміла - треба швиденько тікати й ховатися під інший псевдонім... бо буде мені торба... єдина відмазка в мене - в коментарях вже бозна де внизу...(((((( 

 13.04.2012 23:56  Ницик Андрій для © ... 

Хм... Ще не встиг нічого прочитати, але якось це все підозріло: "...п`ятниця, 13-те для Ницика Андрія". :) 

 13.04.2012 23:40  © ... для Ницик Андрій 

От добре, що Ви зайшли!:) 

 13.04.2012 21:23  © ... для Оля Стасюк 

) і я не вірю!) та прикольно! вже раз почала, тепер щоразу " відмічатиму" її :) 

 13.04.2012 19:30  Оля Стасюк 

Не вірю в п"ятницю тринадцятого. А під час цієї важко на душі, бо вона страстна. 

 13.04.2012 15:00  © ... для Тетяна Чорновіл 

в задумі було зробити щось трішки моторошне, щоб відповідало сьогоднішній даті. Реального задуму: теми, ідеї і т.д не було. Намагалася щоб хоч трохи цікаво і мова щоб жива була, більш-менш реалістична. не дуже вийшло, звичайно. я все хочу навчитися містику писати, та не виходить. Занадто твереза для цього!:) 

 13.04.2012 14:51  Тетяна Чорновіл для © ... 

Написано гарно! Але таке гнітюче враження справило оповідання! ((((( Так і повинно було по задуму? Це не фантастика а реалії життя! 

 13.04.2012 14:48  © ... для Олександр Новіков 

:) після питання вже й я знала!) а до того думала: " Ну, блін, що ж його поспитати таке, щоб хоч до якоїсь логіки звести?"

 13.04.2012 13:38  Олександр Новіков 

Цікаво, після питання про вбивство знав чим закінчиться. 

 13.04.2012 09:08  © ... для Микола Щасливий 

да... куди моєму оповіданню... он наша ВР в ніч на страстну п"ятницю, 13-того, прийняла новий КРИМІНАЛЬНО-процесуальний кодекс... ось де містичний символізм!:) 

 13.04.2012 08:00  © ... для Ницик Андрій 

надіюсь, Андрій не образиться, що в головного героя його ім"я. просто спочатку думала трохи не те писати, точніше, уявлення не мала, що буде далі... а коли зрозуміла, куди воно полізло, вже ліньки було ім"я міняти скрізь... та й хвасталася перед тим, що творів практично не правлю. Оце приклад неправленого зовсім (пару орфографічних не в рахунок), написаних експромтом, без попереднього плану і взагалі без будь-якого уявлення, про що буде твір і чим все закінчиться, оповідань... а назва Сюрприз - то ж просто про той сюрприз, який дістався ЛГ як нагорода за чесність. бо я вже після опублікування відчула двозначність назви і присвяти!:)))))) так от: там все однозначно! без підколок! а співпадіння імен буде Ницику покаранням за те, що не захотів до 13-го мені містики підкинути!)

 13.04.2012 01:36  © ... для Ницик Андрій 

наступна п"ятниця 13-те - у липні...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.12.2011 © Т.Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
20.03.2015 © Вікторія Легль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди