18.04.2012 01:11
389 views
Rating 5 | 4 users
 © Антоніна Грицаюк

Україно, моя люба

Україно, моя люба

Україно, мила,

Що за хмара така чорна

Тобі світ закрила.


Все не ладиться у тебе,

Все не так виходить,

Наче тебе щось нечисте

У багно заводить.


Де ж багатство те поділось

Та козацька слава,

Щоб на ноги ти піднялась

Ти б запанувала.


Наші прадіди, діди

Грудку землі брали,

Коли з дому в військо йшли,

Край свій захищали.


Скільки раз ти, Україно

Кров’ю поливалась,

То татарське тяжке іго,

То шляхта вривалась.


Все стерпіла, все здолала

Всі поневіряння,

Але знов біда спіткала,

Знов одні страждання.


То напевно б наші предки

Ще б раз повмирали,

Щоб побачили, що в полі

Хліба не зібрали.


То скажіть, люди, добрі

Нащо, так робити,

Десь шукати винних в світі

Країну ганьбити.


Як то тяжко, як то важко

В цьому світі жити,

Щоб не було, тай за що

Святий хліб купити.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про Україну, Про життя, Про Батьківщину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Моя мрія | Антоніна Грицаюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Соловейко голосистий | Антоніна Грицаюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Антоніна Грицаюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 91 | Знайдено: 546
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Про долю;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;