18.04.2012 19:11
-
796
    
  6 | 6  
 © Тетяна Белімова

Котлети по-київськи

Котлети по-київськи

Місто мого дитинства

Присвячую Миколі Щасливому

Весело дзеленчить Саксаганською трамвай. Весело бігти униз Володимирською, поспішаючи після університетських лекцій на той самий трамвай, і ускочити таки в останню мить перед закриттям дверей, і потім довго відхекуватись майже до Паньківської! Трамваї сьогодні у Києві сприймаються майже як раритет доби, хоча колись вони були повсякденним міським атрибутом, весело деренчали Хрещатиком і Еспланадною, круто повертали на Шота Руставелі, підіймалися стрімким Володимирським спуском… Давно вже вони зникли із центральних вулиць міста, які проте стали навзамін не пішохідними, як можна було б очікувати, а невеличкими односторонніми автострадами. Це розв’язало проблему "корків", як напевно замислювалось там, "угорі"? Зовсім ні. Це позбавило Київ вишуканої трамвайної європейськості (Прага, Відень, зрештою, Львів), наповнило і без того загазований центр нестерпним смогом. Так, трамваї залишились лише на київських околицях, таких, скажімо, як Куренівка (майже північний кордон міста), лівобережна Дарниця, Троєщина – недавні села, приєднані до столиці у другій половині ХХ ст. Пригадуєте, як у Зерова в сонеті «Київ з лівого боку»? Так, поет колись милувався Києвом, уже не будучи у Києві (цілком ймовірно, з того ж таки села Дарниця), милувався з лівого боку Дніпра кручами, на яких розкинулася Лавра, Видубецький монастир, бастіони Печерської фортеці… А сьогодні туристи й прості кияни на прогулянці вихідного й не тільки дня любуються із Володимирської гірки красотами лівостороннього Києва, де хмародеристі висотки упираються модерними шпилями в небо, рівні автостради ділять місто на симетричні квадрати й ромби, заперечуючи химерне плетиво Подолу й Татарки, уніфікуючи притаманну старому місту горбистість ландшафту й безкінечну зелень парків і сквериків.

Київ мого дитинства розтанув у глибині часів, як той казковий півник-льодяник на паличці, що їх продавали у «трубі» під Майданом Незалежності – Жовтневої революції, і який заступив доступний і наявний скрізь у вільному продажу чупа-чупс… Так, немає вже ні тих вулиць (вулиці ніби і є, але вже перейменовані, з випиляними деревами й втиснутими новобудовами), ні того старого Подолу із тінистим двориком, з якого голосно, нікого по-пролетарські не соромлячись, висунувшись з вікна чи й просто із розчахнутої кватирки, звали нас, малих, додому… Це – правда, моє місто змінилось, виросло, як, зрештою, і я, але завжди незмінно із гордістю, де б я не була, з ким би не знайомилась, я заявляю: «Я з Києва». Київ – єдине рідне місто, іншого такого не було й не буде. І завжди оповиватиме серце солодка млість, коли розквітатимуть каштани, і коли  простуватимеш весняною бруківкою… Завжди відчуватимеш лоскіт метелика, десь там усередині, коли опускатимешся, чи підніматимешся ескалатором. Завжди будеш із незбагненним трепетом вдихати вогке підземне повітря метрополітену, переживатимеш цю мандрівку тунелем як фантастичну пригоду, і читатимеш цей надпис під кнопкою «У разі аварії, сповістити машиніста», і сам себе лякатимеш припущенням «А якщо?»…

Місто мого дитинства… Мій Київ… Місто мого життя…


Котлети по-київськи


Напевне цей смачнючий рецепт відомий усім, навіть не киянам. Тим більше, що це гастрономічне задоволення не є чимось нездійсненним.


Склад:

4 курячих філе (знакомиті гурмани можуть узяти індиче філе, у такому разі 2 буде цілком достатньо);

100 г вершкового масла;

2 яйця;

панировочні сухарі (світлі!);

сіль, перець, зелень.

Приготування:

Філе порізати тоненькими  прямокутниками й злегка (!) відбити.

До центру прямокутника кладемо невеликий шматочок масла и гілочку петрушки. Масло можна заздалегідь поділити на рівні невеличкі кульки і залишити на годину у морозильці. Загортаємо так, щоб масло знаходилося  всередині. В ідеалі повинні бути «груші», але можуть цілком бути й «веретена». Збиваємо яйця, додаємо сіль. Сформовану котлету обмакаємо спершу в яйці, тоді у сухарях. Обсмажуємо у заздалегідь розігрітій сковорідці із високими бортиками. Котлета має бути повністю занурена в олію. Готові котлети викладаємо на гарне блюдо, сервіруємо стіл, додаємо інші святкові страви й запрошуємо Колю й всіх портальців. Смачного!



Київ, 18 квітня 2012 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.03.2013 19:19  Каранда Галина => © 
 19.04.2012 16:16  Володимир Пірнач => © 

Правада, ваша правда.
Тоді треба цілий текст написати одними лише назвами місць :)

 19.04.2012 15:38  Каранда Галина => © 

спочатку прочитаєте вчорашніх тарганів, а потім і на цих глянете!) цих більше!:))))
http://probapera.org/publication/13/6490/tarhanyacha-pisenka.html

 19.04.2012 15:32  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую, Володимире! Насправді, цей текст безкінечний, бо хочеться і хотілось так багато чудових місць згадати! Фонтан-Самсон - Могилянку - Труханів острів - той же інвалід великої грошової війни Андріївський узвіз - Шоколадний будинок - Ярославів вал - Усіх каріатид і атлантів нашого міста... Київ надзвичайний, казковий і ... увесь до останньої вулички - наш!

 19.04.2012 15:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ні!!! Вам залишили! Або нумо свіженькі ліпити!

 19.04.2012 13:51  Володимир Пірнач => © 

Прекрано!
Відчуття ніби витягнули усі мої думки і написали їх словами. Маю подібні переживання (навіть не відчуття) що до Києва. І хоч виріс я в іншому місті, і перші кроки ініціації були не тут, та все ж Київ це моє місто. Дякую за текст, дякую за місця, які згадали у тексті.

 19.04.2012 13:35  Тетяна Чорновіл 

{#}Поїли всі каклети!!! (((((((((((((((((((((

 19.04.2012 13:06  Ірина Затинейко-Миха... => © 

даю право час визначити Вам - мені легше пристосуватись...

 19.04.2012 13:04  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

ЗГОДНА! Призначайте час зустрічі!

 19.04.2012 12:46  Ірина Затинейко-Миха... => © 

оце так) підбори залишила для особливих оказій - Київ вимагає зручного взуття...так склалось, що один корпус моєї праці на Десятинній, а головний - на Еспланадній...але ходити пішком корисно...тим паче такими розкішними вулицями...доречі, я таки наполегливо запрошую Вас у Львівську кавярню, що на Андріївському узвозі))

 19.04.2012 12:36  © ... => Деркач Олександр 

Дякую! Приїжджайте і просто так, погуляти!

 19.04.2012 12:33  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую! Це Ви добрячий шмат центру долаєте... Але ж там і справді, нічим не під`їдеш. На підборах, Ірусю, чи без них?
Трамвай № 5 їздив по маршруту теперішнього тролейбуса №3, так само навколо синагоги розвертався. Не повірите, Іро, коли я була мала, у цій самій синагозі був ляльковий театр... І ми туди ходили... Ми не знали, що це була культова споруда...

 19.04.2012 12:23  © ... => Каранда Галина 

ОК! Приїду, сала не хочу, а від картоплі не відмовлюсь! А у нас, Галю, будемо на вибір - чи суші накрутимо, чи вареників наваримо, чи просто підемо під каштани медитувати :)

 19.04.2012 12:21  © ... => Микола Щасливий 

Колю! Можна так, для довідки, уточнити, Ви скільки разів на тиждень у кухню заходите, щоб щось зготувати?

 19.04.2012 09:13  Деркач Олександр => © 

Спасибі за ВАШ Київ, на жаль зараз приїжджаю тільки у справах

 18.04.2012 23:09  Микола Щасливий => Каранда Галина 

Так завжди...

 18.04.2012 23:01  Каранда Галина => Микола Щасливий 

)))))почали з котлет, а закінчили комарами!) цікавий асоціативний ряд у нас вийшов!))))

 18.04.2012 22:59  Микола Щасливий => Каранда Галина 

Волога, комари там плодяться...
ой, я їх теж дуже не люблю.

 18.04.2012 22:56  Каранда Галина => Микола Щасливий 

мені і цих, несправжніх вистачає... лісок в кінці двору, і ставок у ньому, метрів за 50... нормально!)

 18.04.2012 22:54  Микола Щасливий => Каранда Галина 

То я про ліс згадую... те що ви кажете, то дрібниці. (От можна прикинути, які то вони насправді бувають)

 18.04.2012 22:52  Каранда Галина => Микола Щасливий 

да? минулого року ще по-божому, а позаминулого навіть в центрі міста заїдали, а я в себе під лісом лишній раз і не витикалася з хати у травні! тьма їх...

 18.04.2012 22:49  Каранда Галина => Микола Щасливий 

відрами...) ось скоро почнуться, точно, як свині....

 18.04.2012 22:48  Каранда Галина => Микола Щасливий 

))) так у них же було 2, поки Наташа квіточки не полила!:)

 18.04.2012 22:47  Ірина Затинейко-Михалевич 

"єдине рідне місто, іншого такого не було й не буде."...як гордо і достойно істинна киянка щирою українською мовою розповідає про рідні вулички, стукіт трамваю, солодка млість від красенів-каштанів розквітлих...Тетяно,я також люблю Ваш рідний Київ!!! Його енергетика та ритм життя - незрівнянний. Дякую за нове відкриття маршруту, яким щоденно чимчикую від Десятинної до Еспланадної))).Дуже гарно!!!

 18.04.2012 22:42  Каранда Галина => Микола Щасливий 

аааааааааааааа... ато асоціацій забагато!)

 18.04.2012 22:41  Микола Щасливий => Каранда Галина 

Компьютерна, звичайно...

 18.04.2012 22:30  Каранда Галина => Микола Щасливий 

))))))яку конкретно мишку ви маєте на увазі?

 18.04.2012 22:27  Микола Щасливий => Каранда Галина 

))

 18.04.2012 22:22  Каранда Галина => © 

))))) приїжджайте, завжди раді!) хоч і не 100 квадратів, та помістимся!) будемо козацьку кашу у дворі варити, картоплю пекти і сало на вогні жарити!:) ми на вербну вже з сусідами таке робили!)

 18.04.2012 22:18  Каранда Галина => Микола Щасливий 

{#}(це я коментарів начиталася!:)))))))))

 18.04.2012 21:02  Микола Щасливий => © 

Ай, не перехваліть!!!
Просто останнім часом потягнуло до готування. А якщо готувати, то щось цікаве і дуже смачне.

 18.04.2012 20:51  © ... => Микола Щасливий 

Колю! Вам ціни немає у базарний день! Безцінний чоловік!

 18.04.2012 20:35  © ... => Микола Щасливий 

Колю! Якщо я не помиляюсь, Ви нещодавно казали, що найкращі кухарі - чоловіки!
Будете у Києві, приготую й почастую! Це вже точно! Куховарити я люблю.

 18.04.2012 20:35  Микола Щасливий 

Додам трохи від себе порад, бо зимою спеціально вчився їх готувати. Просто руки чешуться доповнити )))
Почнемо. Філе при зрізування з цілої курки виходить чотири - два великі, два малих (ось чому в рецептах пишуть 4). І при готуванні масло кладеться в центр великої філейки, накладається малою і загортається поверх нижньою великою. Саме масло доречно розігріти трошки, змішати з зеленню, посолити, поперчити і далі підморозити і зробити "шишечки". І ще б я радив спочатку підсмажити на олії 5 хв (можна і в низькій сковорідки чи в кастрюльці не наливаючи багато олії, але прийдеться перевертати), а далі на 10 хв закинути в пічку (180 градусів). Смачного :)

 18.04.2012 20:34  © ... => Микола Щасливий 

Прошу! Смачного!

 18.04.2012 20:27  Микола Щасливий 

А хто мені приготує цю смакоту??? ))

 18.04.2012 20:21  Микола Щасливий => © 

Ой, як смачно. Люблю такі котлети. Красно вдячний за смачне вітаннячко ))

 18.04.2012 19:45  © ... => Каранда Галина 

{#}

Щедро! Гуляти, так гуляти!

 18.04.2012 19:44  © ... => Каранда Галина 

так я ж також напрошуюсь :) ласкаво просимо, розмістимось у 100 м2, не покусаємось:)

 18.04.2012 19:42  Каранда Галина 

 18.04.2012 19:38  Каранда Галина 

оскільки іменинник мовчить, доведеться самим...

 18.04.2012 19:33  Каранда Галина => © 

)))))))))) наривайтесь- наривайтесь, в мене нахальства вистачить!)))

 18.04.2012 19:31  © ... => Каранда Галина 

Галю! Приїздіть! Завжди рада! От Ви ж мене запрошували, і я вже запланувала літом відвідати Полтавщину! Я Вас теж запрошую!

 18.04.2012 19:29  Каранда Галина => © 

і смачно, і красиво, і ностальгічно... хоч ми й не кияни, та пройняло...

 18.04.2012 19:29  © ... => Каранда Галина 

Стараюсь і беру приклад з Вас, Галю! :)