RSS стрічка
Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
 

 [Логін]
 [Пароль]
20хв ТОМУ ОБГОВОРЮВАЛИ:
Сорок Восьмий
63. Булочка...
18.04.2012 19:11 Тетяна Белімова
Кулінарія та рецепти
 
© Тетяна Белімова

Котлети по-київськи

Місто мого дитинства
Присвячую Миколі Щасливому

Рейтинг: 5 / 5
50000

Весело дзеленчить Саксаганською трамвай. Весело бігти униз Володимирською, поспішаючи після університетських лекцій на той самий трамвай, і ускочити таки в останню мить перед закриттям дверей, і потім довго відхекуватись майже до Паньківської! Трамваї сьогодні у Києві сприймаються майже як раритет доби, хоча колись вони були повсякденним міським атрибутом, весело деренчали Хрещатиком і Еспланадною, круто повертали на Шота Руставелі, підіймалися стрімким Володимирським спуском… Давно вже вони зникли із центральних вулиць міста, які проте стали навзамін не пішохідними, як можна було б очікувати, а невеличкими односторонніми автострадами. Це розв’язало проблему "корків", як напевно замислювалось там, "угорі"? Зовсім ні. Це позбавило Київ вишуканої трамвайної європейськості (Прага, Відень, зрештою, Львів), наповнило і без того загазований центр нестерпним смогом. Так, трамваї залишились лише на київських околицях, таких, скажімо, як Куренівка (майже північний кордон міста), лівобережна Дарниця, Троєщина – недавні села, приєднані до столиці у другій половині ХХ ст. Пригадуєте, як у Зерова в сонеті «Київ з лівого боку»? Так, поет колись милувався Києвом, уже не будучи у Києві (цілком ймовірно, з того ж таки села Дарниця), милувався з лівого боку Дніпра кручами, на яких розкинулася Лавра, Видубецький монастир, бастіони Печерської фортеці… А сьогодні туристи й прості кияни на прогулянці вихідного й не тільки дня любуються із Володимирської гірки красотами лівостороннього Києва, де хмародеристі висотки упираються модерними шпилями в небо, рівні автостради ділять місто на симетричні квадрати й ромби, заперечуючи химерне плетиво Подолу й Татарки, уніфікуючи притаманну старому місту горбистість ландшафту й безкінечну зелень парків і сквериків.

Київ мого дитинства розтанув у глибині часів, як той казковий півник-льодяник на паличці, що їх продавали у «трубі» під Майданом Незалежності – Жовтневої революції, і який заступив доступний і наявний скрізь у вільному продажу чупа-чупс… Так, немає вже ні тих вулиць (вулиці ніби і є, але вже перейменовані, з випиляними деревами й втиснутими новобудовами), ні того старого Подолу із тінистим двориком, з якого голосно, нікого по-пролетарські не соромлячись, висунувшись з вікна чи й просто із розчахнутої кватирки, звали нас, малих, додому… Це – правда, моє місто змінилось, виросло, як, зрештою, і я, але завжди незмінно із гордістю, де б я не була, з ким би не знайомилась, я заявляю: «Я з Києва». Київ – єдине рідне місто, іншого такого не було й не буде. І завжди оповиватиме серце солодка млість, коли розквітатимуть каштани, і коли  простуватимеш весняною бруківкою… Завжди відчуватимеш лоскіт метелика, десь там усередині, коли опускатимешся, чи підніматимешся ескалатором. Завжди будеш із незбагненним трепетом вдихати вогке підземне повітря метрополітену, переживатимеш цю мандрівку тунелем як фантастичну пригоду, і читатимеш цей надпис під кнопкою «У разі аварії, сповістити машиніста», і сам себе лякатимеш припущенням «А якщо?»…

Місто мого дитинства… Мій Київ… Місто мого життя…

 

Котлети по-київськи

 

Напевне цей смачнючий рецепт відомий усім, навіть не киянам. Тим більше, що це гастрономічне задоволення не є чимось нездійсненним.

 

Склад:

4 курячих філе (знакомиті гурмани можуть узяти індиче філе, у такому разі 2 буде цілком достатньо);

100 г вершкового масла;

2 яйця;

панировочні сухарі (світлі!);

сіль, перець, зелень.

Приготування:

Філе порізати тоненькими  прямокутниками й злегка (!) відбити.

До центру прямокутника кладемо невеликий шматочок масла и гілочку петрушки. Масло можна заздалегідь поділити на рівні невеличкі кульки і залишити на годину у морозильці. Загортаємо так, щоб масло знаходилося  всередині. В ідеалі повинні бути «груші», але можуть цілком бути й «веретена». Збиваємо яйця, додаємо сіль. Сформовану котлету обмакаємо спершу в яйці, тоді у сухарях. Обсмажуємо у заздалегідь розігрітій сковорідці із високими бортиками. Котлета має бути повністю занурена в олію. Готові котлети викладаємо на гарне блюдо, сервіруємо стіл, додаємо інші святкові страви й запрошуємо Колю й всіх портальців. Смачного!

Київ 18 квітня 2012 року
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:

Відгук/Питання/Порада

Ваше ім`я:
Рейтинг: Оцінка публікації
Чудово Добре Посередньо
Погано Ніяк
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 332  Коментарів: 82
Тематика: Кулінарія та рецепти, котлети по-київські, твір
19.04.2012 © Тетяна Белімова
Життєвий екшн
11.05.2012 © Володимир Сосюра
Білі акації будуть цвісти
01.06.2012 © Тетяна Белімова
Вино з троянд
17.04.2012 © Тарас Шевченко
На ВЕликдень на соломі
12.04.2012 © Т.Белімова
Іздрик «Воццек»
11.04.2012 © Т.Белімова
Фредерік Беґбедер «Кохання триває три роки»
06.04.2012 © Тетяна Белімова
Стійкий олов`яний солдатик
_________________________________________
© 2008-2014 Літературне інтернет-видання "Проба Пера"
Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений
тільки за наявності активного гіперпосилання на probapera.org
ОБГОВОРЕННЯ
22.08.2014 12:08 ©   
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар незареєстрованого відвідувача видимий тільки Автору публікації і стає доступним для всіх лише з його дозволу або дозволу Редактора
 02.03.2013 22:04  Наталя Святокум => Тетяна Белімова 

Фі))) Один її вигляд на вітрині... Ой, ладно, мовчу, бо точно зароблю. Я люблю нормальну лапшу, з котлетиськом і перед сном)))))

 02.03.2013 21:13  Тетяна Белімова => Наталя Святокум 

та я жартую! я вже забула, коли я її споживала! але от знайшла новинку - низькокалорійну й поживну - рисову лапшу, або ще називають скляною лапшою. вона, щоправда, дорожча за звичайну. майже зовсім без смаку - можна із чим завгодно їсти))))

 02.03.2013 21:11  Наталя Святокум => Тетяна Белімова 

Ой-ой-ой, капуста!!! Я б не витримала...

 02.03.2013 20:55  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

так я ж про себе! я ж постійно на дієті!))) так що не до оселедців і не до лобстерів... і сниться нам зеленая капуста))) капуста є? похрумав з хрустом))))

 02.03.2013 20:51  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

)" злые вы, уйду я от вас!" ( смайлик вставила, дужки на місці... слово "жарт" теж писати?:))))))))

 02.03.2013 20:47  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

можна... якщо потім більше не їсти... а то з понеділка на дієту...

 02.03.2013 20:46  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

ну... а півкотлетки в рот?:))))))))))

 02.03.2013 20:44  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

саме так)) емпірично колопнути виделкою - дуже простий і доступний дослід)))

 02.03.2013 20:40  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

тобто - готовність визначати емпіричним шляхом?:) Я саме так і роблю!)

 02.03.2013 20:34  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

відповідаю - до повної і остаточної готовності)).

 02.03.2013 19:19  Каранда Галина => Тетяна Белімова 
 19.04.2012 16:16  Володимир Пірнач => Тетяна Белімова 

Правада, ваша правда.

Тоді треба цілий текст написати одними лише назвами місць :)

 19.04.2012 15:38  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

спочатку прочитаєте вчорашніх тарганів, а потім і на цих глянете!) цих більше!:))))
http://probapera.org/publication/13/6490/tarhanyacha-pisenka.html

 19.04.2012 15:34  Тетяна Белімова => Наталя Святокум 

Ха-ха і так десять раз, про тарганів ще не встигла прочитати. Ось зараз звільнюся, вже упірну в хвилі нашого порталу.

 19.04.2012 15:32  Тетяна Белімова => Володимир Пірнач 

Дякую, Володимире! Насправді, цей текст безкінечний, бо хочеться і хотілось так багато чудових місць згадати! Фонтан-Самсон - Могилянку - Труханів острів - той же інвалід великої грошової війни Андріївський узвіз - Шоколадний будинок - Ярославів вал - Усіх каріатид і атлантів нашого міста... Київ надзвичайний, казковий і ... увесь до останньої вулички - наш!

 19.04.2012 15:28  Наталя Святокум => Тетяна Белімова 

Та вона ж тарганів на Портал випустила, тому вчорашніх і не хоче))

Цілу ніч на столі стояли))))

 19.04.2012 15:26  Тетяна Белімова => Тетяна Чорновіл 

Ні!!! Вам залишили! Або нумо свіженькі ліпити!

 19.04.2012 13:51  Володимир Пірнач => Тетяна Белімова 

Прекрано!

Відчуття ніби витягнули усі мої думки і написали їх словами. Маю подібні переживання (навіть не відчуття) що до Києва. І хоч виріс я в іншому місті, і перші кроки ініціації були не тут, та все ж Київ це моє місто. Дякую за текст, дякую за місця, які згадали у тексті.

 19.04.2012 13:35  Тетяна Чорновіл 

{#}Поїли всі каклети!!! (((((((((((((((((((((

 19.04.2012 13:06  іміз => Тетяна Белімова 

даю право час визначити Вам - мені легше пристосуватись...

 19.04.2012 13:04  Тетяна Белімова => іміз 

ЗГОДНА! Призначайте час зустрічі!

 19.04.2012 12:46  іміз => Тетяна Белімова 

оце так) підбори залишила для особливих оказій - Київ вимагає зручного взуття...так склалось, що один корпус моєї праці на Десятинній, а головний - на Еспланадній...але ходити пішком корисно...тим паче такими розкішними вулицями...доречі, я таки наполегливо запрошую Вас у Львівську кавярню, що на Андріївському узвозі))

 19.04.2012 12:36  Тетяна Белімова => Деркач Олександр 

Дякую! Приїжджайте і просто так, погуляти!

 19.04.2012 12:33  Тетяна Белімова => іміз 

Дякую! Це Ви добрячий шмат центру долаєте... Але ж там і справді, нічим не під`їдеш. На підборах, Ірусю, чи без них?
Трамвай № 5 їздив по маршруту теперішнього тролейбуса №3, так само навколо синагоги розвертався. Не повірите, Іро, коли я була мала, у цій самій синагозі був ляльковий театр... І ми туди ходили... Ми не знали, що це була культова споруда...

 19.04.2012 12:23  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

ОК! Приїду, сала не хочу, а від картоплі не відмовлюсь! А у нас, Галю, будемо на вибір - чи суші накрутимо, чи вареників наваримо, чи просто підемо під каштани медитувати :)

 19.04.2012 12:21  Тетяна Белімова => Микола Щасливий 

Колю! Можна так, для довідки, уточнити, Ви скільки разів на тиждень у кухню заходите, щоб щось зготувати?

 19.04.2012 12:19  Тетяна Белімова => Наталя Святокум 

Так, Наталю! На жаль, розтало... Отак дивишся, як на Костел (там, де будинок органної музики) насіла оця скляна коробка і жахаєшся. Так і хочеться комусь або за горло потриматись, або руки повідбивати! Наші нуворіши й парвеню вчилися по лондонах-парижах, та видно одні двійки там у них були. Бо як то кажуть, ні смаку, ні фантазії там у них не з`явилось...

 19.04.2012 09:13  Деркач Олександр => Тетяна Белімова 

Спасибі за ВАШ Київ, на жаль зараз приїжджаю тільки у справах

 18.04.2012 23:09  Микола Щасливий => Каранда Галина 

Так завжди...

 18.04.2012 23:01  Каранда Галина => Микола Щасливий 

)))))почали з котлет, а закінчили комарами!) цікавий асоціативний ряд у нас вийшов!))))

 18.04.2012 22:59  Микола Щасливий => Каранда Галина 

Волога, комари там плодяться...

ой, я їх теж дуже не люблю.

 18.04.2012 22:56  Каранда Галина => Микола Щасливий 

мені і цих, несправжніх вистачає... лісок в кінці двору, і ставок у ньому, метрів за 50... нормально!)

 18.04.2012 22:56  Микола Щасливий => Наталя Святокум 

Для невеликих робіт комп"ютер можна купити за копійки.

 18.04.2012 22:54  Микола Щасливий => Каранда Галина 

То я про ліс згадую... те що ви кажете, то дрібниці. (От можна прикинути, які то вони насправді бувають)

 18.04.2012 22:52  Каранда Галина => Микола Щасливий 

да? минулого року ще по-божому, а позаминулого навіть в центрі міста заїдали, а я в себе під лісом лишній раз і не витикалася з хати у травні! тьма їх...

 18.04.2012 22:49  Каранда Галина => Микола Щасливий 

відрами...) ось скоро почнуться, точно, як свині....

 18.04.2012 22:48  Микола Щасливий => Наталя Святокум 

Але дійсно, сам пам"ятаю що колись комари були більш серйозні та й більше їх було, тепер дрібниці.

Як зараз бачу, як на руці сидить штук 20, прибив їх, а за 2 хв знову штук 20 і вся рука в крові... ото так дійсно було.

 18.04.2012 22:48  Наталя Святокум => Микола Щасливий 

Уже думали. І було. Та я мудра, один уже угойкала)) Іду вже, хай пані Галина, як схоче, про мою мудрість Вам докаже, бо в спину дихає))

 18.04.2012 22:48  Каранда Галина => Микола Щасливий 

))) так у них же було 2, поки Наташа квіточки не полила!:)

 18.04.2012 22:47  іміз 

"єдине рідне місто, іншого такого не було й не буде."...як гордо і достойно істинна киянка щирою українською мовою розповідає про рідні вулички, стукіт трамваю, солодка млість від красенів-каштанів розквітлих...Тетяно,я також люблю Ваш рідний Київ!!! Його енергетика та ритм життя - незрівнянний. Дякую за нове відкриття маршруту, яким щоденно чимчикую від Десятинної до Еспланадної))).Дуже гарно!!!

 18.04.2012 22:46  Микола Щасливий => Наталя Святокум 

Як всі комари, кров пили )))

 18.04.2012 22:46  Микола Щасливий => Наталя Святокум 

Треба думати про два компа )))

 18.04.2012 22:45  Наталя Святокум => Микола Щасливий 

Серйозно? Що ж вони, бідні, жерли?))

 18.04.2012 22:43  Наталя Святокум => Каранда Галина 

Зараз повернеться моя половинка - подіє. Доречі, раніше не встигала книжки купувати, щовечора занурювалась, а тепер економлю. Уже п`ятий день - і 600 сторінок подужати не можу. Ніби і читати сідаю, а сама тільки й жду, поки милий зі стільця, що коло компа встане)))

 18.04.2012 22:43  Микола Щасливий => Наталя Святокум 

раніше комари були, як свині.... світ міняється

 18.04.2012 22:42  Каранда Галина => Микола Щасливий 

аааааааааааааа... ато асоціацій забагато!)

 18.04.2012 22:42  Микола Щасливий => Ксенія Ен 

Мої коти по ліжках сплять, одна у мене саме зараз за спиною сопить.

 18.04.2012 22:41  Микола Щасливий => Каранда Галина 

Компьютерна, звичайно...

 18.04.2012 22:41  Каранда Галина => Наталя Святокум 

не зрозуміла, хто конкретно консервативний: хто з мишкою, чи хто з рибкою?:)

 18.04.2012 22:38  Наталя Святокум => Ксенія Ен 

Не гурмани, а консервативні у своїх смаках люди))

 18.04.2012 22:38  Каранда Галина => Наталя Святокум 

)))) та не виганяють!)))) вже я як тільки не наривалася, а ні б"ють, ні вигонять... що тільки не перепробувала - ніщо не діє!:))

 18.04.2012 22:37  Ксенія Ен => Наталя Святокум 

Хаха, гурмани пішли)))

 18.04.2012 22:35  Наталя Святокум 

Значить так, господа. Запах котлет не дає заснути. В голові - каша з вітань і колективних гуморесок. РЯТУЙТЕ!!

Виженіть, чи що..

Зайшла одним оком заглянути, а тут уже пиво з мишкою. Раніше наче з рибкою сушеною пили... Світ перевернувся))))))))))

 18.04.2012 22:34  Ксенія Ен => Микола Щасливий 

Хаха, і мишка...

У мене картина часто подібна, тільки: чай, закуска, і кішка (кіт, правда)))) А мишаків два, щоб їх, весь час приходиться за хвости тягати)))

 18.04.2012 22:30  Каранда Галина => Микола Щасливий 

))))))яку конкретно мишку ви маєте на увазі?

 18.04.2012 22:27  Микола Щасливий => Каранда Галина 

))

 18.04.2012 22:27  Микола Щасливий => Ксенія Ен 

У мене тут і закуска, і пиво, і мишка... нарешті часу знайшлось хоч якось відсвяткувати.

 18.04.2012 22:22  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

))))) приїжджайте, завжди раді!) хоч і не 100 квадратів, та помістимся!) будемо козацьку кашу у дворі варити, картоплю пекти і сало на вогні жарити!:) ми на вербну вже з сусідами таке робили!)

 18.04.2012 22:18  Каранда Галина => Микола Щасливий 

{#}(це я коментарів начиталася!:)))))))))

 18.04.2012 22:16  Ксенія Ен => Микола Щасливий 

Нєєє, не в цьому справа важкої долі. та якось потім))) Зараз святкуйте))) Чого не за столом, а в віртуалі? Тут звичайно котлети по-київськи ням... та шлунок сам собі голова)))))))))))))))))))))

 18.04.2012 21:57  Микола Щасливий => Наталя Святокум 

Треба значить чоловіка заставляти допомагати хоч інколи! (не лише на 8 березня)

 18.04.2012 21:54  Наталя Святокум => Микола Щасливий 

"жінки люблять свою важку долю прирівнювати з постійним готуванням." - каюсь, теж грішна)))

 18.04.2012 21:45  Микола Щасливий => Ксенія Ен 

Це ми, чоловіки, спеціально так намагаємось показати, що немає в цій справі нічого складного і важкого. Бо жінки люблять свою важку долю прирівнювати з постійним готуванням. А як на мене, готувати цікаво і навіть приносить задоволення.

 18.04.2012 21:35  Ксенія Ен 

Круто! Тут столи накривають віртуальні)))

А пан Микола готує....мммммммм, красота-ляпота - чоловік на кухні - круть.

 18.04.2012 21:02  Микола Щасливий => Тетяна Белімова 

Ай, не перехваліть!!!

Просто останнім часом потягнуло до готування. А якщо готувати, то щось цікаве і дуже смачне.

 18.04.2012 20:55  Наталя Святокум => Тетяна Белімова 

Пані Бель! Скуштувала, і трохи навіть засмутилася. Шкода того міста, що розтало, як льодяник на паличці...

Але котлети добрі, а з доповненням і порадами Миколи Щасливого, та ще і приготовані ним же, - повинні бути просто неперевершеними!!!

 18.04.2012 20:51  Тетяна Белімова => Микола Щасливий 

Колю! Вам ціни немає у базарний день! Безцінний чоловік!

 18.04.2012 20:35  Тетяна Белімова => Микола Щасливий 

Колю! Якщо я не помиляюсь, Ви нещодавно казали, що найкращі кухарі - чоловіки!

Будете у Києві, приготую й почастую! Це вже точно! Куховарити я люблю.

 18.04.2012 20:35  Микола Щасливий 

Додам трохи від себе порад, бо зимою спеціально вчився їх готувати. Просто руки чешуться доповнити )))

Почнемо. Філе при зрізування з цілої курки виходить чотири - два великі, два малих (ось чому в рецептах пишуть 4). І при готуванні масло кладеться в центр великої філейки, накладається малою і загортається поверх нижньою великою. Саме масло доречно розігріти трошки, змішати з зеленню, посолити, поперчити і далі підморозити і зробити "шишечки". І ще б я радив спочатку підсмажити на олії 5 хв (можна і в низькій сковорідки чи в кастрюльці не наливаючи багато олії, але прийдеться перевертати), а далі на 10 хв закинути в пічку (180 градусів). Смачного :)

 18.04.2012 20:34  Тетяна Белімова => Микола Щасливий 

Прошу! Смачного!

 18.04.2012 20:27  Микола Щасливий 

А хто мені приготує цю смакоту??? ))

 18.04.2012 20:21  Микола Щасливий => Тетяна Белімова 

Ой, як смачно. Люблю такі котлети. Красно вдячний за смачне вітаннячко ))

 18.04.2012 20:09  Тетяна Белімова => Наталя Святокум 

Прошу-прошу!

 18.04.2012 20:07  Наталя Святокум => Тетяна Белімова 

Смачненько. Пізніше скуштую теж, зараз часу нема)))

 18.04.2012 19:45  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

{#}

Щедро! Гуляти, так гуляти!

 18.04.2012 19:44  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

так я ж також напрошуюсь :) ласкаво просимо, розмістимось у 100 м2, не покусаємось:)

 18.04.2012 19:42  Каранда Галина 

 18.04.2012 19:38  Каранда Галина 

оскільки іменинник мовчить, доведеться самим...

 18.04.2012 19:33  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

)))))))))) наривайтесь- наривайтесь, в мене нахальства вистачить!)))

 18.04.2012 19:31  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

Галю! Приїздіть! Завжди рада! От Ви ж мене запрошували, і я вже запланувала літом відвідати Полтавщину! Я Вас теж запрошую!

 18.04.2012 19:29  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

і смачно, і красиво, і ностальгічно... хоч ми й не кияни, та пройняло...

 18.04.2012 19:29  Тетяна Белімова => Каранда Галина 

Стараюсь і беру приклад з Вас, Галю! :)

    UA    RU    Перегл.    Обговор.    Календар   
Редакція сайту: admin@probapera.org     Розробка та дизайн: web-master@probapera.org
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© WebLab©.©om | 2008-2014

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди