20.04.2012 10:45
199 views
Rating 5 | 4 users
 © Субота Олександр

Коли

Твоє мовчання мов закриті двері,

Ти вже давно перегорнула сторінки,

А я не можу жити в цій пустелі,

Коли пліч о пліч сходяться шляхи.


Коли сади буяють  білим цвітом,

Коли здається райдужним життя,

Коли весна малює первоцвітом,

Душі моєї плинні  почуття.


Твоє мовчання, але пахнуть квіти

І я віршами зорі запалю.

Вечірнє небо ллється розмаїттям,

Бо я тебе вже так давно люблю.


Люблю коли уста твої говорять,

Коли  рожевим мальви зацвітуть,

Коли в твоїх очах є синь від неба,

Коли в дощу від щастя сльози йдуть.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Осиротіло вже гніздо | Субота Олександр». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про поле (Полечко- поле) | Субота Олександр». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Субота Олександр.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.04.2012 00:02  Лідія Яр 

Таке гарне, ніжне зізнання.
Чудово. 

 20.04.2012 20:45  Олександр Новіков 

гарно. отут душевна аш2о))) 

 20.04.2012 15:33  Деркач Олександр => © 

Сподобався 

 20.04.2012 11:46  Ірина Затинейко-Миха... 

так трепетно, коли чоловіки вміють з ніжністю писати про свої почуття! 

 20.04.2012 11:18  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова поезія! Замріяна елегія... Дуже сподобалось! 

 20.04.2012 11:10  Каранда Галина 

дуже гарно...
)треба її якось розговорити!:) 

Публікації автора Субота Олександр

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо