23.04.2012 12:34
-
246
    
  1 | 1  
 © Анна Холодна

Моя мила ти

Моя мила ти

Як ти там?

А знаєш, сьогодні світило сонце.

Я стояла, й на мене напав сніг.

Цілі армії білих воїнів боролись хто як міг.

А я думала - хочу миру,

миру і сонця в міру.

Як поборю цю армію білу,

під сонцем віддамся миру.

Біля тебе мій мир, моя мила,

як ти там?

Знаєш, сьогодні світило сонце.

я стояла, і десь на вколо музика

грала,

так голосно, наче прямо до твого серця

підключено громофон.

Я в розетку засуну пальці,

врівноважу терезів шальці,

я твою врівноважить душу

мушу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.04.2012 09:35  Деркач Олександр 

цікаво

 23.04.2012 23:03  Каранда Галина => © 

тоді ясно. хай краще залишається незрозумілим. ))))) і тоді я не проти їхніх пальців в розетці:))))

 23.04.2012 18:32  © ... => Каранда Галина 

читала десь таке)
але насправді, я думаю, вам дещо не зрозуміле, через те, що ви не знаєте, що це поезія про любов дівчини до дівчини. Тому і заплутались в звертаннях.

 23.04.2012 18:25  Каранда Галина => © 

да???????????

 23.04.2012 18:01  © ... => Каранда Галина 

"Стихотворение должно не значить, оно должно быть"

 23.04.2012 17:59  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую)

 23.04.2012 14:08  Володимир Пірнач => © 

Сподобалось.
Плюсую.

 23.04.2012 13:29  Каранда Галина 

заплутали геть... хто до кого звертається? і я пальці в розетці допомагають зрівноважити чиюсь душу?
наче все так красиво, та я не зрозуміла...