26.04.2012 19:32
-
4333
    
  9 | 9  
 © Антоніна Грицаюк

На пам’ять про Чорнобиль

Цвітом вся покрилась

У лузі калина,

Тяжко зажурилась

Моя Україна.


Гірко затужила

Слізно заридала,

Ох і тяжка доля

Знов її спіткала.


Де ж горе взялося?

За чию провину?

Та й занапастило

Рідну Україну.


Прип`ять тихо, мирно

Собі протікала,

Звідки оте лихо

Вода чорна стала.


Люди свято ждали

Хто ж біду наслав,

Садки пожовтіли

Цвіт білий зав`яв.


За що Україні

Такі тяжкі муки,

За що безневинні

Страждатимуть внуки?


Усе, що нажите

Люди залишили,

Серцю все рідне

Навік залишили.


Зона закрита,

Як страшно це чути,

Була ж вона рідна

Навік не забути.


Усе здичавіло

Поля і діброви,

Лиш спомин лишило

Про землі чудові.


Не раз, Україно

Ти тяжко страждала,

Але вірність козацька

Тебе рятувала.


Сини твої, ненько

Тебе визволяли,

Життя не жаліли

Тобі віддавали.


І сила козацька

Цей раз не зганьбила,

Тебе рятувала

Країно, єдина.


Тих пом`янемо

Кого з нами нема,

Але ти, Україно

Вічно жива.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.04.2012 09:28  Деркач Олександр => Чернуха Любов 

Згоден

 26.04.2012 22:26  Чернуха Любов => © 

Тема, яка не залишає байдужими..

 26.04.2012 19:46  Каранда Галина 

суть хороша.