27.04.2012 00:00
-
247
    
  4 | 4  
 © Чернуха Любов

Йшла робота

Між дворами – з граблями, з торбами,

Йшла робота, зчорніла від сонця,

Присідала на лавці з жінками

Й до соньків заглядала в віконця.

Йшла селом, постарілим трохи,

На криві задивлялась хати.

Терла стіни, порослі мохом,

Де вся молодь, хотіла знати.

Дідусі і бабусі вперто

До роботи важкої брались.

Ладні в ділі своїм померти,

Та чи довго ще їм зосталось.

Молодь кращу шукає долю,

По містах, по краях далеких.

А робота шкребе по полю,

Й недороблена мре від спеки.

Так щоденно із новим ранком,

Йшла, в надії когось зустріти.

Чи повернуть до рідних ганків,

До батьків постарілих – діти?



м. Кривий Ріг, квітень 2012р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.04.2013 19:30  Світлана Рачинська 

Про те, як робота шкребе по полю - запало!)))
І шкребе по серцю... За батьків постарілих...
дуже гарно!!!

 27.04.2012 09:26  Деркач Олександр 

Мудрі думки, роздуми для наших дітей

 27.04.2012 00:06  Каранда Галина 

хм... сподобалося. актуально для нашого часу.