30.04.2012 09:00

-

336

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Помста хамелеонихи

з рубрики / циклу «ГУМОР»

"...А то мисливець хамелеон.
У нього свій в житті закон:
Щоб бути ситим і в інтимі..."
О. Деркач "Полювання"

Хамелеониха ридала

Струмками сліз з булькатих віч,

Хамелеона виглядала,

Що, бачте, шлявся десь всю ніч.

– О! Де ти, мій барвистий милий! –

Ломила рученьки вона.

Аж глядь! Он дибає, безсилий,

Зелений весь, як сарана!

– Овва! – обманута з порогу,

Ти де це, милий, так гульнув?!

Стрів Богомолиху-небогу?!

То нащо ж ти її ковтнув?!

Ти що, не відав, тороплений,

Що трути повна пані ця?

З барвистого ти став – зелений

Навік! До смертного кінця!

З зеленим жити не хотіла…

Щоб більш не знав зрадливих втіх,

Язик круг шиї обкрутила,

І бідний квакнути не встиг.

…………………………………

Хіба мораль ще прочитайте.

Вона в цій баєчці така:

Своїх коханок не ковтайте

І стережіться язика!

(Якщо Ви, Хамелеон, звісно…)