30.04.2012 13:10

-

333

7 | 8

 © Антоніна Грицаюк

Світське життя

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Якось дід прокинувсь з ночі,

Тільки-но розплющив очі,

-    Прокидайсь! - кричить до баби,

-    Що ти хочеш Бога ради.

Чи наснився сон який,

Щось ти діду сам не свій,

-    Хочу жити я як люди,

Хочу побувати всюди.

Завтра йдемо в оперету,

А сьогодні до балету,

Одягайсь, як та мадам,

Грошей на убори дам.

На підборах взуй взуття,

Щоб було все до пуття,

Купи шляпу і панчохи,

Не вдягай старої дохи.

-    Чи ти, діду, з дуба впав,

Може ти погано спав?

-    Я сказав на цьому крапка,

Я прошу збирайсь, будь-ласка!

Все зробила, як сказав,

Дід, як глянув, мало не впав.

Сміявсь довго, аж до сліз,

Потім швидко з печі зліз.

-    На балет вже не підемо,

Носа всім ми швидко втремо.

Вдінеш шляпу і панчохи,

Міні сукню замість дохи.

На підборах, як пройдешся,

Туди сюди повернешся.

Тут і цирк, і балет буде,

Хай потішаться всі люди.