07.05.2012 17:51
-
426
    
  8 | 8  
 © Серж

Полеглим землякам

Що відчували ви у ту хвилину,

Коли набат тривожно продзвенів,

Коли на нашу рідну Україну

Фашиста чобіт кований ступив?


Шевченки, Коваленки, ГайдаЄнки…

Немає прізвищ тут військових, не дивись!

Ви хліб ростили і любили землю,

З якої ворог віроломно поглумивсь.


Що ж залишалось вам, ганьбу сприймати?

НІ! Ви змінили рала на мечі!

І як один пішли в бою стояти

І бити супостатів-палачів.


Нажаль, ваш перший бій, був бій останній,

Та недаремно ви в бою злягли,

І обеліск цей – то для вас пошана,

Нащадків, що у мирі вже зросли.


Ми пам’ятаєм всіх вас поіменно,

Вас, МАрхалівки рідної сини.

Шевченки, Коваленки, ГайдаЄнки…,

Що захищали нас у дні війни.



с. Мархалівка, Київська обл., 2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.05.2012 12:28  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

а я ніколи й не чула версії, що звільнили росіяни... навпаки, завжди пропагувалася СПІЛЬНА перемога. майже в кожному радянському фільмі про війну хтось або говорить, або співає українською.

 08.05.2012 11:08  Тетяна Белімова => © 

ХА-ХА! Серж! Це правда! Блюдечками! Причому одні наміряють - грам 800 вийде, інші - грам 400 не буде. Але моя мама спец по торгам. Вона ж там виросла. Я не можу з цими продавцями торгуватися. Як погляну на ці руки вироблені, даю ту ціну, що просять. Я ж міська білоручка, мабуть, і корову б не змогла видоїти... Просто язик не повертається у сільської людини виторговувати працю її рук.
А про війну я з Вами згодна. Просто так іноді прикро стає, як почуєш, росіяни вас, невдячних, звільнили, а ви... Не самі ж росіяни були у Червоній армії, а заслугу якось так привласнили вони...

 08.05.2012 11:03  Тетяна Чорновіл => © 

Центр був трохи далі від Стеблева під Шендерівкою. У Стеблеві квартирувалися регулярні частини. Але дісталося, ви праві. Під заграву від бомбардирування можна було читати (розказують, мене ще не було тоді, щоб пам"ятати! :))))) І дісталося не тільки від німців, а й від "наших", коли звільнили. За те, що ходили на роботу до німців (вони ж запустили заново фабрику, набирали на станцію на розгрузку вагонів, платили, до речі - продуктами, милом...). Пізніше від своїх людям добре дісталося.
До речі, вірш мій Фото Кіндер якраз про стеблівську подію, стеблівського німця.

 08.05.2012 10:10  © ... 

Дякую всім за відгуки! Всіх зі святом перемоги над фашизмом1

 08.05.2012 10:09  © ... => Тетяна Чорновіл 

Чомусь із новим публікатором довго не публікувався вірш (я відправив ще 3 травня), може щось не так роблю. Нажаль, зараз нема можливості регулярно писати і публікуватись, так що вибачте. За відгук спасибі. Доречі, Вашому Стебліву теж дісталось добряче. Якщо мені не зраджує пам"ять це був самий центр Корсунь-Шевченківського котла. Бої прокотились Україною двічі, а значить і горя було вдвічі більше

 08.05.2012 10:04  © ... => Тетяна Белімова 

Повністю з Вами згоден. в мене теж дід пройшов і війну всю, і концтабір під Корсунем, звідки пощасливилось втекти. А щодо росіян, які ниби - то звільнили... Знаєте, я до перемоги у другій світовій війні відношусь в першу чергу, як до перемоги людства над нацизмом. А те, що , нажаль, пів-Європи дали захопити комуністам, у яких методи підкорення людини чимось схожі, то тоді все-ж так склалась ситуація. Все-ж у Радянського Союзу на той час була одна з найсильніших армій світу (на кінець війни), це по- перше, і по- друге Рад. Союз тоді сприймали як основного переможця над фашизмом.
А у Ставищах бував не раз. Чомусь запам"яталось, що там на базарі сир продають блюдечками.

 07.05.2012 20:54  Андрій Гагін => © 

Гарний вірш !!!!!

 07.05.2012 20:44  Сашко Новік 

Чудова присвята своїм односельцям!-приєднуюсь

 07.05.2012 18:19  Тетяна Белімова 

Дякую, Вам, любий Серже, за цю поезію! Так розчулилась! У мене мама зі Ставищ, коли туди буває їздимо, через Мархалівку проїжджаємо! І дід воював, мами тато, аж до Лейпцигу дійшов у піхоті, чотири рази був поранений! І все це міф, що росіяни нас звільнили! Українці теж воювали! Самі ми себе звільнили!

 07.05.2012 18:11  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова присвята своїм односельцям! На жаль, як ми зараз довідуємося з прихованої історії, їх перший і останній бій був спланованим! (((( Що не применшує героїзму полеглих!