Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.05.2012 17:34Вірш
Про час  Про життя  
10001
© Евгений Марченко

Корабель

Евгений Марченко
Опубліковано 05.05.2012 / 10934

- Погляньте лиш, який чудовий корабель,

Такому найлютіша буря не страшна,

Такий в бою це найстрашніша зброя,

Цей першим буде по морям іти.

- Один цей цілої армади варт.


Вперед у плавання, вперед,

Вперед до подвигів звитяжних.

Вперед, на славу королю!


Які чудові ті моря,

Той вітер, зорі ті.

Які жахливі ті моря,

Страшнішого не бачив у житті!


- Дивись, іде до порту корабель!

- Та що з ним? Хіба ж то корабель?

То якась діжка з парусами.

- Пошарпана якась то шкаралупа.

- Що то таке сюди іде?


На силу йде до порту корабель,

Пошарпаний вітрами і боями корабель,

Який він був… І ким він зараз є?..

Віджив уже своє...

Южноукраїнськ
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
20.11.2011 Поезії / Білий вірш
На зустріч кулі
17.11.2012 Поезії / Вірш
Ти дала мені хоча примарну та надію
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.01.2018 © Георгій Грищенко / Вірш
Грабежі
18.01.2018 © Серго Сокольник / Філософський вірш
Поетам чоботи...
17.01.2018 © Панін Олександр Миколайович / Дитячий вірш
Руде Лисеня
17.01.2018 © Світлана Орловська / Вірш
На моїй планеті
17.01.2018 © Двірний Сергій / Вірш
Кішка
Вірш Про життя
06.05.2012 © Деркач Олександр
Я хотел бы стать костром
05.05.2012
Корабель
05.05.2012 © Антоніна Грицаюк
Біля мого двору
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 3 (МАКС. 5) Голосів: 2 (1+0+0+0+1)
Переглядів: 2464  Коментарів: 2
Тематика: Вірші, життя, час, корабель
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.05.2012 22:35  Каранда Галина 

історія життя. людського... сподобалося. 

 05.05.2012 20:33  Деркач Олександр для © ... 

Вибачте не втримався:Киль - как старый неровный
гитаровый гриф
Это брюхо вспорол мне
коралловый риф.
Задыхаюсь, гнию - так бывает:
и просоленное загнивает.
Ветры кровь мою пьют
И сквозь щели снуют
Прямо с бака на ют,
Меня ветры добьют
Я под ними стою
от утра до утра,
гвозди в душу мою
забивают ветра.
Я уверовал в это,
как загнанный зверь,
но не злобные ветры
нужны мне теперь.
Мои мачты - как дряблые руки
Паруса - словно груди старухи.
Будет чудо восьмое -
И добрый прибой
Моё тело омоет
живою водой,
Моря Божья роса
С меня снимет табу -
Вздует мне паруса,
Словно жилы на лбу.
Догоню я своих, догоню и прощу
Позабывшую помнить армаду.
И команду свою я обратно пущу:
Я ведь зла не держу на команду.

В. Высоцкий 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +116
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +184
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +160
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +100
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.05.2011 © Наталі
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
16.12.2013 © Антоніна Грицаюк
08.04.2010 © Швець Анастасія
16.12.2010 © Народна творчість
28.06.2013 © Антоніна Грицаюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди