Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.05.2012 20:12Вірш
До Дня Перемоги  Про війну  Про Україну  Про минуле  Про дитинство  
На Донбас
80000
© Тетяна Чорновіл

На Донбас

Написано з спогадів мого свекра,
Чорновола Кузьми Дементійовича (нині покійного)
На зображенні він, хазяйка-німкеня (посередині з дітьми),
у якої наймитував, та ще одна інтернована українка.
Тетяна Чорновіл
Опубліковано 05.05.2012 / 10937

Ще малими в війну забирали

На роботи в Німеччину нас!

Ми в невільних трудах підростали.

А скінчилась війна,

Нам дорога одна 

Для виправних робіт на Донбас.


Бо за те, що тут вижити сміли

Були винні ми, звісно, сто раз!

З інтернованих роти створили,

Всім погони дали,

Якісь светри вдягли

Й повели пішака на Донбас.


Мозолі на ногах аж стогнали,

Додаючи кривавих прикрас,

Свої села ми рідні минали.

Хоч і близько пройшли,

Та зайти не дали,

Бо наш напрямок Мюнхен – Донбас!


З болем кожного Дня Перемоги,

В думці раптом  зринають весь час

Із Баварії піші дороги!

Ми, «злочинці» малі,

Йшли по рідній землі

На Донбас! На Донбас! На Донбас...

___________
Мабуть кожен може уявити собі радісну мить звільнення в день Перемоги нещасних підлітків, відправлених (інтернованих) під час окупації в Німеччину. А чи задумувались, що було з ними далі?
- Посадили в вагони і відправили, щасливих, додому! – скажете Ви.
Можливо! Дівчаток!
Мого свекра разом з багатьма іншими звільнили американці! Надавали можливість виїхати в США, Канаду, Австралію… Бажаючих до України передали совєтським військам. І почалось!
Догледіли раптом, що хлопці досягли призовного віку! Поспіхом познаходили якісь погони, приставили до кожної роти агента НКВД і відправили… пішки! І не просто в Україну! А на виправні роботи! Як малолітніх злочинців у шахти Донбасу!
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
05.05.2012 Поезії / Вірш
Криниці небес
06.05.2012 Поезії / Вірш
Весно, дощ насувається…
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
11.12.2016 © Тадм / Вірш
Перегоріло....
11.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Нарешті осінь
10.12.2016 © Вікторія Івченко / Сатиричний вірш
Про Дитину вічну
10.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Татіана
10.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Аннета
СПОМИНИ
06.08.2010
Піжмурки
16.04.2012
Багатодітна
05.05.2012
На Донбас
09.06.2012
Шовковиці дитинства
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 8 (8+0+0+0+0)
Переглядів: 1581  Коментарів: 17
Тематика: Вірші, дитинство, Добас, війна, перемога, про інтернованих, Німеччина, Україна, виправні роботи, минуле, дитинство
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.05.2012 13:40  © ... для Олександр Новіков 

Дякую, Саша! 

 06.05.2012 13:36  Олександр Новіков 

Нда, жестяк. Вірш гарний 

 06.05.2012 13:20  © ... для Недрукована 

НЕ плачте! Все давно минуло! І людський біль... Разом з життям! Дуже вдячна за відгук!

 06.05.2012 13:18  © ... для Андрій Гагін 

Згодна, дякую! (( 

 06.05.2012 12:19  Андрій Гагін для © ... 

Страшний був час. 

 06.05.2012 12:06  Недрукована 

Гірко. Плачу... 

 06.05.2012 11:00  © ... для Деркач Олександр 

Історія, яку Ви розповіли, дуже схожа на долю мого батька. Правда, кажу ж, що не знаю майже нічого, лиш уривки розмов чула! Були колись теми, на які батьки не могли розмовляти навіть з дітьми! А я була занадто мала, щоб допитуватися! 

 06.05.2012 10:57  © ... для Тетяна Белімова 

Сім"я, куди його взяли, жила на хуторі під Мюнхеном. Ставились до них добре, харчування не ахті, але їїли разом з "господарями". Ще їм і гроші якісь платили, могли купити в місцевій крамниці якісь речі чи солодощі. Свекор, наприклад, тратив свої "збереження" на книжки. Бо в крамничці були навіть українські (Грушевський, Винниченко). Вони потім при звільненні несли ті куплені речі в валізах. Та покидали ті валізи хто де. Бо занадто тяжким виявився шлях "додому"(((( 

 06.05.2012 10:50  © ... для Субота Олександр 

Дякую! Із спогадів реальної людини! 

 06.05.2012 07:58  Субота Олександр 

Вражаюче!Сильно,відчувається дух тих часів "Свої села ми рідні минали.Хоч і близько пройшли" - говорить Ваш герой.Просто,але наскільки реально... 

 06.05.2012 01:28  Тетяна Белімова 

У моїй родині дві такі історії... А ще наш дідусь Єфрем (нині має 90 років) любить розказувати, що совєтські війська у німців робили... Був він також у Баварії.
На фото Ваш свекор такий гарний і молодий, нічим не відрізняється від своїх "господарів", якби Ви не підписали, подумала б, що він серед односельців. Це ще раз доводить, що всі ці поділи на "німців" і "наших" - умовність. 

 05.05.2012 23:06  Деркач Олександр 

Розкажу ще - знав я цього чоловіка, у вересні 43 звільнили Прилуки, всім кому було 17-18р забрали на штурм Києва, наказ без зброї на той берег Дніпра, розказував - перебирався на той берег по трупам сусідів, однокласників, таких же хлопців, на березі контузило, отямився в лагері у німців, втеча, добрався до СВОЇХ - 10 років, потім за супротив адміністравції лагеря, ще 5, потім 5 років поселення без прав, потім все життя ізгоєм, всі казали поліцай, я особисто провіряв через свого родича кгбіста, я тоді цікавився такими історіями, все було правда - пацан з 17 років до 40 по лагерям, тільки контузило не там і не в той час 

 05.05.2012 22:24  Каранда Галина 

гірко. 

 05.05.2012 20:57  © ... для Деркач Олександр 

(((( Я також чула не одну історію, про тих, хто повернувся не в СССР. Ніхто не жалкує (на фоні наших нещасних доль). Але ж боялися тоді люди "загниваючих капіталістів". Найсміливіші тільки зважувались!!! 

 05.05.2012 20:51  Деркач Олександр 

Багато таких історій ... Коротко - батькову сестру 10 років. в Германію,вийшла заміж за француза, ще жива , : дітей, процвітаючий фермерский бізнес в Канаді...її подруга разом забрали, втікла-вернулась до СССр, зразу нічого, потім лагеря 3 роки, сільська вчителька, зарплата 90 руб., чоловік п`яниця, померла ховать нікому, діти в ГЕРМАНІЇ НА ЗАРОБІТКАХ 

 05.05.2012 20:29  © ... для Микола Щасливий 

Дійсно, жахіття! Дякую! (( 

 05.05.2012 20:14  Микола Щасливий 

Жахіття та дійсність. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
10.12.2010 © Катерина Перелісна
11.02.2012 © Серж
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
10.12.2016 © Костенюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди