06.05.2012 09:24
-
164
    
  3 | 3  
 © Деркач Олександр
єдиний віршик який знаю напам`ть, мені тут 14р., перший, надрукований в районці, гонорар - 7крб.50коп. ...як мама була щаслива і горда... а я соромився і одночасно хотілося, щоб читали.

Я хотел бы стать костром

На перекрёстках всех путей,

Чтобы свет со всех сторон 

Был виден для людей.

Чтобы всем вокруг меня 

Было тихо и тепло.

Чтобы кто-то взял огня 

Туда где холод и темно.

Чтобы недруг другом стал,

Вдвоём ведь легче путь.

Чтобы, если ты устал,

У костра мог отдохнуть.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.07.2012 00:06  © ... => Лідія Яр 

Дякую, що заглянули... я був двієчником і хуліганом і багато читав, такий парадокс, і мені хотілося - зараз би сказали - пропіаритись

 11.07.2012 00:01  Лідія Яр 

Це ж треба.. А ясвої ховала за три замки. Може б і я гонорар отримала б.(жартую) гарно писали, а я скільки себе пам.ятаю все про любов, розлуку...

 09.05.2012 13:55  Андрій Гагін => © 

Гарні думки. Проста і сильна суть. Де вони ті часи - коли ще гонорари платили ))))

 07.05.2012 22:32  Каранда Галина => © 

) талановите було дитя!

 07.05.2012 12:21  Сашко Новік 

цікаво)