Тетяна Чорновіл Весно, дощ насувається…
Весно! Дощ насувається,
З ним змиритися мушу.
Тим, що вже не збувається,
Не тривож мою душу.
Не вернуся, тьмяніючи,
Не дури дивиною!
О! Як солодко… ниюче…
Що це? Що це зі мною?
Воскресаю я наново,
Нащо – серце не знає.
В білу повінь каштанову
Знов душа поринає.
09.05.2012 19:26 © ... => Володимир Пірнач |
Дякую за приємний відгук! :)) |
09.05.2012 19:25 © ... => Деркач Олександр |
Дякую! :)) |
08.05.2012 06:53 Деркач Олександр |
 Сподобалось |
07.05.2012 14:20 Володимир Пірнач => © |
 Сподобалось. |
06.05.2012 17:11 Каранда Галина => © |
 дякую!) а де шукати?:) |
06.05.2012 15:14 © ... => Каранда Галина |
Шукайте, чекайте! Може пройти несподівано! :))) |
06.05.2012 14:38 Каранда Галина => © |
хочу дощу, після якого воскресають!) |
06.05.2012 14:05 © ... => Недрукована |
Цікаве спостереження! :)))))))))))))) |
06.05.2012 14:02 Недрукована => © |
 Страховики не захочуть, бо ж ви наново воскресаєте))) |
06.05.2012 13:30 © ... => Сашко Новік |
Перед прочитанням бажано застрахувати життя! :))) |
06.05.2012 13:27 Сашко Новік |
 Гарно аж небезпечно) |
06.05.2012 13:16 Андрій Гагін => © |
 Згоден! Куди не глянь, одні небезпеки )))))) Так і хочуть захопити погляд у свої обійми )))))) |
06.05.2012 13:14 © ... => Андрій Гагін |
:)))))) Небезпечна пора року, скажу я Вам! |
06.05.2012 13:13 Андрій Гагін => © |
Дуже гарно! Сподобалось. Я в вишневому саду надовго потонув, а Ви тепер в "каштанову повінь" поринули ))))) |