Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
06.05.2012 17:43Вірш
Про життя і смерть  Про батьків  
61000
© Антоніна Грицаюк

Знедолена старість

Антоніна Грицаюк
Опубліковано 06.05.2012 / 10956

Вітер сніг підмітав,

Вихром крутив на дорозі,

Біль на душі не вгавав,

І серце билося в тривозі.


За що, у кого запитати,

Цей світ ми так занапастили,

Під церквою стоїть старенька мати,

Від морозу руки посиніли.


Стоїть шепоче, Отче наш,

І котяться сльози старечі,

Настав важкий для неї час,

Чия вина скажіть до речі.


Ці руки весь вік працювали,

Зазнали голод і розруху,

Дітей маленьких сповивали,

Тепер не мають того руху.


Поморщились, тремтіти стали,

Ще й на морозі посиніли,

Милостиню очі благали,

А губи молитви шептали.


– Звідкіль ви, бабцю? Запитала,

Вона вся з жалю стрепенулась,

Руками сльози повтирала,

До воріт церкви пригорнулась.


– Не знаю, доню, ким я стала,

І сльоза гірка покотилась,

– Колись старанно працювала,

Тепер я дуже вже стомилась.


Життя любила, життю раділа,

Світанок в полі зустрічала,

Була колись кохана, мила,

Життя для діток дарувала.


На майбутнє мала я надію,

Копійку до копійки збирала,

Заповітну свою мрію,

Леліяла по ночах і плекала.


Здійснились мої всі ті мрії,

Діти освіту вищу мали,

Та ті мої на них надії,

В безодню канули, пропали.


Раділа дітям і онукам,

Всім чим могла допомагала,

    Не вірила я тим мукам,

Та доля плани свої мала.


Зробилась хвора та безсила,

Поранена немовби пташка,

Зграя у вирій полетіла,

Ох доле моя гірка, важка.


А я самотня залишилась,

Віка свого доживати,

Гіркими сльозами не раз вмилась,

Забули діти, що є мати.


Забули діти та онуки,

Що є самотня десь їх мати,

А я тут простягаю руки,

Щоб грошенят тих назбирати.


А тоді рушу у дорогу,

Хоч і сили вже не маю,

Та дочекаюсь ту хвилину,

Може ще смерть свою вблагаю.


Щоб подивитись дітям в очі,

І лише тихо запитати,

Чи сплять спокійно серед ночі,

Коли самотня в світі мати.


Та до оселі повернуся,

Туди, де вік свій проживала,

Та Богу щиро помолюся,

І бабця гірко заридала.


Чим я могла допомогти,

Як біль в душі їй вгамувати,

Живуть десь нелюди, не діти,

Як же забути, що десь мати.


Самотня віка доживає,

Немов та чайка при дорозі,

Її серденько завмирає,

Душа тріпочеться в тривозі.


Їх не могла я зрозуміти,

Мені було ще не під силу,

Як же матір не любити,

Одну на все життя єдину.


І тут згадала свою маму,

Душа від жалю заболіла,

На все життя лишила рани,

Коли цей білий світ лишила.


Той біль за мною ходить всюди,

Його повік не вгамувати,

Прошу вас схаменіться, люди,

Не дай, Боже, руки простягати.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
06.05.2012 Поезії / Вірш
Давно про совість забули люди
06.05.2012 Поезії / Вірш
Що посієш, те пожнеш
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Езотеричне
08.12.2016 © Олена Вишневська / Вірш
І випав сніг…
08.12.2016 © Ярек / Філософський вірш
Рано на підсумки
07.12.2016 © Артюх Леся Вікторівна / Вірш
Санчатами з гори
07.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Про Собаку
Про долю
21.03.2012
Не так буде
05.05.2012
Біля мого двору
06.05.2012
Знедолена старість
10.05.2012
Чужина
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.86 (МАКС. 5) Голосів: 7 (6+1+0+0+0)
Переглядів: 148  Коментарів: 2
Тематика: Вірші, життя, смерть, поезія, старість, батьки, самотність
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.05.2012 19:46  Недрукована 

Тривожно... 

 06.05.2012 18:04  Каранда Галина 

правильний вірш. є й таке. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
07.12.2014 © СвітЛана
07.12.2016 © СвітЛана
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди