08.05.2012 22:22
-
205
    
  5 | 5  
 © Чернуха Любов

Пусті двори

Пусті двори. Дірками в космос зяють

Розбитих вікон – очі і роти.

Та іноді ще іскрами палають

Обрізані, обшарпані дроти.


Одна бабуся на усе узбіччя,

Не хоче йти із рідного гнізда.

Дороги-зморшки через все обличчя

І сотні днів без жодного листа.


Нема дітей. Соромляться матусі –

Неграмотної донечки війни.

Й лише сичі і ворони в окрузі

Її брати, її малі сини.



м. Кривий Ріг, травень 2012р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.05.2013 23:08  Наталія Сидорак 

Цей вірш аж током б`є, така напруга...

 10.05.2012 14:05  Деркач Олександр => © 

Сильний, гарний вірш

 09.05.2012 09:35  Тетяна Чорновіл => © 

Болюча тема! Села вимирають. Нікому в нашій державі це не потрібно! ((((((

 08.05.2012 23:16  Каранда Галина 

сильно.

 08.05.2012 22:35  © ... => Людмила Бойко 

Сумна правда сьогодення

 08.05.2012 22:33  Людмила Бойко 

Так гарний вірш, а головне правдивий...