10.05.2012 19:38
221 views
Rating 4 | 3 users
 © Марія Тополя

Я чекатиму на ходу.

Ви лиш думаєте – я зроблю.

Ви ридаєте – я сміюсь,

Хоч нестерпно битись в істериці, –

Як усі, я її боюсь.

 

Я чекатиму на ходу.

Навіщо зупинятись для чекання?

Заховалося літо в кутку

Мого кволого кохання…

 

Ви впадете під ноги –

Переступлю! Бо не інша –

Така ж як усі

І у мене своя тяжка ніша.

 

Моя доля теж у мовчанні,

Їй нема з ким поговорити,

От і стогне з благанням:

“Дай хоч мить, щоб творити!”

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про життя та смерть - Життя коліща | Марія Тополя».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.08.2012 09:11  Каранда Галина 
 10.05.2012 23:45  Каранда Галина 

добре, хоч не наступили... 

Публікації автора Марія Тополя

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо