14.05.2012 09:52
-
172
    
  2 | 2  
 © Ігор Рубцов

Невдала спроба

з рубрики / циклу «Моє життя - мій скарб»

На себе вільну викроїв хвилину,

Писати віршик по обіді сів,

Пошарудів у мізкових клітинах,

А там не вистачає точних слів.


Тож, голову поклавши на долоні,

Заліг у дрейф, очікуючи Муз.

Прийшов Морфей, стиснУв перстами скроні,

На тім процес до вечора загруз.


"Вставай, нарешті, скільки можна спати?" -

Дружини голос чується м`який.

Шкода, а так хотілось описати

Свого життя яскраві сторінки.



Донецьк, 3 жовтня 2007 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.05.2012 22:37  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так. У мене дружина багато встигає. Але вірші пишу тільки я. Хоча ні, ще доня робила спроби.

 16.05.2012 22:35  © ... => Каранда Галина 

Люблю пожартувати над собою. Радий, що спричинив вибух здорового сміху.

 14.05.2012 09:55  Тетяна Чорновіл => © 

Ха-ха! А дружина, мабуть, устигла і сніданок приготувати, і вірш скласти, ще й будильником за сумісництвом відпрацювала! :))) (жарт)

 14.05.2012 09:53  Каранда Галина 

{#}