З вікна експресу
На столику дзвеніла чашка кави,
Ультрамаринність вечора – в вікні.
Ця осінь завела мене в оману,
Поглинувшися швидко у пітьмі.
Де-ін-де досі листя золотиться,
І ніби осінь ще не відійшла,
У се частіш химерні і безлисті
Втопились в темряві гілки до тла.
Хмельницький-Київ, 19.11.2009