20.05.2012 20:34
-
215
    
  4 | 4  
 © Оля Стасюк

Богомолиха

Богомолиха

пристрасті синіх очей досягли тваринного світу

Колись - це було десь у травні -

Я закохалась справді сильно.

Лечу я повз волошки ранні,

І раптом бачу - очі сині!


Що? В богомола сині очі?

Не маразматичка - ще рано,

Дальтонік я, лунатик з ночі?

І не пила роси з дурману....


Ну очі, очі... Наче казка,

В них - наче в морі себе бачу,

Аж сяє світла неба ласка,

Ой, я при згадці ледь не плачу.


Ну і такий він - ніжний, сильний,

Ну... Може в себе закохати...

Скажу відверто: очі сині

Смачніші справді набагато.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.05.2012 18:11  © ... => Деркач Олександр 

Дякую))))

 21.05.2012 18:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

А може це моє втілення?))))

 21.05.2012 18:10  © ... => Чернуха Любов 

Ну смачні ж вони не просто так....

 21.05.2012 18:10  © ... => Каранда Галина 

Ви сказали чотирма буквами те, що я розкривала чотирма строфами.

 21.05.2012 14:59  Деркач Олександр => © 

Тепер понятно, чого всі ганяються за синіми очима...гарно написано

 20.05.2012 23:24  Тетяна Чорновіл => © 

Ну ти, Олю, даєш! Наглюча твоя богомолиха! :)))

 20.05.2012 22:19  Чернуха Любов => © 

невже з`їла, очі хоч виплюнула?

 20.05.2012 20:36  Каранда Галина => © 

{#}хана))))