22.05.2012 12:38
-
177
    
  5 | 5  
 © Чернуха Любов

Я стукаю

Я стукаю в сотні дверей одночасно,

Дивлюся в десятки дзеркал,

Але без підказки, ще досі не ясно

Це старт у житті чи фінал.


Я ще не готую прощальний концерт,

Заключне і пафосне слово,

Ще є полунично-медовий десерт,

Скуштуєте обов’язково.


Відкриються двері, впадуть дзеркала,

Побачу світанок натхнення.

Я душу уклала, себе віддала

У кожний рядок одкровення.



м. Кривий Ріг, травень 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.07.2016 20:22  Ольга Терен => © 

Оптимістичний вірш! Стукайте - і Вам обов`язково відкриють! Хай все буде добре!

 23.05.2012 11:26  Тетяна Чорновіл => © 

Рада за Вас! Вірш гарний!

 23.05.2012 10:09  Деркач Олександр => © 

Гарний вірш...Треба якось дотягнути до солодкого, SHOW MUST GO ON

 22.05.2012 23:48  Лідія Яр 

гарно.

 22.05.2012 13:55  Андрій Гагін => © 

Гарне Ваше одкровення! Сподобалось!

 22.05.2012 13:25  Володимир Пірнач => © 

Шикарно.
Мені чимось нагадало прощальну записку.
Плюсую.