22.05.2012 14:41
-
476
    
  4 | 4  
 © Андрій Гагін

У хвилях зеленого моря…

з рубрики / циклу «В зеркалі світу»

Де хвилі зеленого моря,

Каймою акації білі,

Сховаюсь на пагорбі поряд,

і обіч гаї, береги-заметілі.

 

Там пташка так солодко мило

В цю мить лиш мені щебетала.

Якісь неосяжності сили

Тягнули туди – де зозуля кувала.

 

У хвилях бездонного світу

Гаїв і в грястицевім полі.

Туди немов тягне магнітом

І промінь душі пориває до волі.



19.05.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.05.2020 17:04  Старченко Наталія Ми... => © 

Красиво!..

 23.05.2012 17:12  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую Тетяно!

 23.05.2012 17:11  © ... => Деркач Олександр 

Дякую!

 23.05.2012 11:30  Тетяна Чорновіл => © 

Красива поезія. Справжні зелені хвилі погойдують читача, який забрів на зозулину пісню! :))

 23.05.2012 10:01  Деркач Олександр 

Гарно

 22.05.2012 21:04  Тетяна Белімова => © 

дякую! красива рослинка, ніби простенька, але щось у ній є...

 22.05.2012 21:00  © ... 

 22.05.2012 20:57  © ... => Тетяна Белімова 

Хотів доповнити ілюстрацією із інтернету - та такої щоб хоч трішки відповідала дійсності, не знайшлося! Жаль, фотоапарата не було тоді з собою)))

 22.05.2012 20:53  Тетяна Белімова => © 

Буду знати. Виставте картинку. Цікаво.

 22.05.2012 20:47  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую! Рослина є така - грястиця! Росте майже скрізь і повсюди. На тому пагорбі, де довелося мені побувати, її було дуже багато ))))))) Здавалося мов хтось насіяв її ціле поле )

 22.05.2012 20:35  Тетяна Белімова 

Гарно, як завжди! Дозволю собі запитати, а що таке "грястицеве поле"?