23.05.2012 16:37
-
1739
    
  11 | 11  
 © Володимир Пірнач
Рідному брату, як самому собі..

Його душа сьогодні має статус.

На пальцях залишки чужих клавіатур,

волосся вздиблене руками наче парус,

обличчя - комплекс всіх карикатур.

Він наказав собі десь на початку віку,

що працювати має тільки головою.

В чужій країні він збивався з ліку

тих днів, що зараз називаються марою.

В його руках була і цегла і шпатлівка,

він засинав на вулиці в мороз.

Надії блиск - така маленька цівка

його тримала й рятувала від загроз.

Є місто там де кожен стає бидлом

і не важливо хто почав твій рід.

Якщо туди попав тримайся гідно

інакше це останній твій похід.

І він тримався, він не падав на коліна

то на майбутнє був хороший знак.

Усе закінчується навіть та країна,

він вірив в те, що має бути так.

Бо то були найкращі світлі рОки,

сімнадцять в паспорті роз`ятрена душа.

В чужій країні відбувались перші кроки

по лезу бритви й гострого ножа..

Тепер "планктон" - сорочка, окуляри,

ім`я по-батькові ще досі ріже слух.

Та ще не раз згадає двісті грам водяри

після роботи, що кувала дух.

Його душа сьогодні має статус - 

рівняння, розрахунки без кінця.

Але в душі живе, як перший ляпас

оте мале - сімнадцять літ дитя.



Київ, 23,05,2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.09.2013 15:51  Недрукована => © 

Один з моїх улюблених текстів :)
Адінакаві мої хлопці =)

 17.07.2013 13:50  Олена Вишневська 

Читаю і бачу вас двох - такі однакові, але такі різні!
Кожного разу, коли читаю, емоції виникають, які словами не передати! :)

 30.01.2013 01:34   

Проникливий гімн тим хто "вибився в люди"

 31.07.2012 14:21  Ірина Затинейко-Михалевич 

ОДНА ПОЛОВИНА ПРО ДРУГУ, ЯКІ БУЛИ СВОГО ЧАСУ ЄДИНИМ ЦІЛИМ...В КОЖНОМУ СЛОВІ - БРАТЕРСЬКА ЛЮБОВ

 01.06.2012 08:22  Деркач Олександр => © 

Вітаю з Днем народження! Бажаю, ( як самому собі) здоров`я і любові на довге, цікаве життя!

 24.05.2012 16:34  © ... => Тетяна Чорновіл 

)) я завжди захоплювався тим, яким винахідливим може бути наш народ. Згадуючи як ми проводили в гуртожиток людей (назвемо їх так))), це теж були ще ті випробування :)

 24.05.2012 16:15  Тетяна Чорновіл => © 

В мене також нема фото з Москви! Їздила якось, коли брат ще студентом був. В містечко МГУ пускали тільки по перепустках! Ми йшли вдвох до прохідної, брат починав підозріло ритися по кишенях, ніби шукаючи неіснуючу перепустку. До нього кидався вахтер! Я тим часом проходила без перепустки, а брат чесно показував свою! :)))
Давно це було, правда!

 24.05.2012 16:10  © ... => Тетяна Чорновіл 

))
Все просто, оте таємниче там це Москва і її околиці

 24.05.2012 11:17  Тетяна Чорновіл => © 

Таке таємниче оте ТАМ, де ви були вдвох....

 23.05.2012 23:45  © ... => Лідія Яр 

Так і є, напевно тому ми так схожі :)
дяк.

 23.05.2012 23:44  © ... => Деркач Олександр 

Дяк, Олександре, приємно.

 23.05.2012 23:44  © ... => Сашко Новік 

Написана після прочитання твого тексту, тому дякую в квадраті :)

 23.05.2012 23:42  Лідія Яр => © 

Дуже гарно.
Ви , мабуть, дуже любите брата, це відчувається коли читаєш оду.

 23.05.2012 23:42  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так це ми разом. Хотів знайти фотку нас обох, коли ми були там, але не знайшов, тому довелось вставити із недавніх.
Дяк.

 23.05.2012 23:41  © ... => Каранда Галина 

Дяк, приємно.
Ви праві, куди тільки не носила нелегка у сімнадцять..

 23.05.2012 21:34  Деркач Олександр => © 

Знайомо про "планктон", написано гарно

 23.05.2012 20:28  Сашко Новік 

так, щось суб"єктивне є, що мо не доганяю, а в цілому класно, сподобалось. гарна присвята

 23.05.2012 18:34  Тетяна Чорновіл => © 

Щирі і душевні слова! Дуже сподобалась ода! Пройнялася повагою до Вашого брата! То ви обидва на зображенні? Такі схожі!
Чому ляпас... На мою думку, він має навпаки крок за кроком згадувати мужнє просування до "сьогоднішнього статусу". Адже витримав життєвий іспит достойно! Успіхів вам обом! :))

 23.05.2012 17:34  Каранда Галина => © 

Є місто там де кожен стає бидлом

і не важливо хто почав твій рід.

там? тут вся країна така...

змістовний вірш. куди лиш не заносить нас в 17, шукаючи кращого легко знайти найгірше...